До римлян 4
1 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?
那麼，我們對於按照血統作我們祖宗的亞巴郎，可以說什麼呢？
2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.
如果亞巴郎是由於行為，成為義人，他就可以自誇了；但不是在天主前，
3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.
因為經上說：『亞巴郎信了天主，天主就此算為他的正義。』
4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
給工作的人工資，不算是恩惠，而是還債；
5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
但為那沒有工作，而信仰那使不虔敬的人復義之主的，這人的信德為他便算是正義，這才是恩惠。
6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:
正如達味也稱那沒有功行，而蒙天主恩賜算為正義的人，是有福的一樣：
7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
『罪惡蒙赦免，過犯得遮掩的人，是有福的；
8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“
上主不歸咎於他的人，是有福的。』
9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.
那麼，這種福分是僅加於受割損的人呢？還是也加於未受割損的人呢？我們說過：「亞巴郎的信德為他算為正義。」
10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
那麼，由什麼時候算起呢？是在他受割損以後，而是在他未受割損的時候。
11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
他後來領受了割損的標記，只是作為他未受割損時，因信德獲得正義的印證。如此，亞巴郎作了一切未受割損而相信的人的父親，使他們也同樣因信德而算為正義；
12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
同時也作受割損者的父親，就是那些不僅受割損，而且也追隨我們的祖宗亞巴郎，在未受割損時所走的信德之路的人。
13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.
因為許給亞巴郎和他的後裔的恩許，使他作世界的承繼者，並不是藉著法律，而是藉著因信德而獲得的正義，
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.
因為假使屬於法律的人才是承繼者，那麼信德便是空虛的，恩許就失了效力，
15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.
因為法律只能激起天主的義怒：那裡沒有法律，那裡就沒有違犯。
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
為此，一切都是由於信德，為的是一切本著恩寵，使恩許為亞巴郎所有的一切後裔堅定不移，不僅為那屬於法律的後裔，而且也為那亞巴郎有信德的後裔，因為他是我們眾人的父親，
17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе, “— перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
正如經上所載：『我已立你為萬民之父；』亞巴郎是在他所信的天主面前，就是在叫死者復活，叫那不存在的成為存在的那位面，前作我們眾人的父親。
18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“
他在絕望中仍懷著希望而相信了，因此便成了萬民之父，正如向他所預許的：『你的後裔也要這樣多。』
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,
他雖然快一百歲，明知自己的身體已經衰老，撒辣的胎也已絕孕；但他的信心卻沒有衰弱，
20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,
對於天主的恩許總沒有因不信而猶疑，反而信心堅固，歸光榮於天主，
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
且滿心相信天主所應許的，必予完成。
22 Тому й „залічено це йому в праведність“.
天主就以此算為他的正義。
23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,
『算為他的正義』這句話，不是單為他個人寫的，
24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
而且也是為了我們這些將來得算為正義的人，即我們這些相信天主使我們的主耶穌，由死者中復活人寫的；
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.
這耶穌曾為了我們的過犯被交付，又為使我們成義而復活。
