До римлян 3
1 Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
What, then, [is] the superiority of the Jew? Or what the profit of the circumcision?
2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
Much in every way; for first, indeed, that they were entrusted with the oracles of God;
3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
for what, if certain were faithless? Will their faithlessness make the faithfulness of God useless?
4 Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
Let it not be! And let God become true, and every man false, according as it has been written: “That You may be declared righteous in Your words, and may overcome in Your being judged.”
5 А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
And if our unrighteousness establishes God’s righteousness, what will we say? Is God unrighteous who is inflicting the wrath? (I speak after the manner of a man.)
6 Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
Let it not be! Since how will God judge the world?
7 Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
For if the truth of God in my falsehood abounded more to His glory, why am I also yet judged as a sinner?
8 І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“Справедливий о́суд на таких!
And not, as we are spoken evil of, and as certain affirm us to say, “We may do the evil things, that the good ones may come?” Whose judgment is righteous.
9 То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
What, then? Are we better? Not at all! For we charged before both Jews and Greeks with being all under sin,
10 як написано: „Нема праведного ані о́дного;
according as it has been written: “There is none righteous, not even one;
11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
there is none who is understanding, there is none who is seeking after God.
12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
All went out of the way, together they became unprofitable, there is none doing good, there is not even one.
13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
Their throat [is] an opened grave; with their tongues they used deceit; poison of cobras [is] under their lips—
14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
whose mouth is full of cursing and bitterness.
15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
Their feet [are] swift to shed blood.
16 руїна та злидні на їхніх дорогах,
Ruin and misery [are] in their ways.
17 а дороги миру вони не пізнали!
And a way of peace they did not know.
18 Нема страху Божого перед очима їхніми“.
There is no fear of God before their eyes.”
19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
And we have known that as many things as the Law says, to those in the Law it speaks, that every mouth may be stopped, and all the world may come under judgment to God;
20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
for this reason by works of law will no flesh be declared righteous before Him, for through law is a knowledge of sin.
21 А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.
And now apart from law the righteousness of God has been revealed, testified to by the Law and the Prophets,
22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
and the righteousness of God [is] through the faith of Jesus Christ to all, and on all those believing—for there is no difference,
23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
for all have sinned and fall short of the glory of God—
24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,
being declared righteous freely by His grace through the redemption that [is] in Christ Jesus,
25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,
whom God set forth [as] a propitiatory covering, through faith in His blood, for the showing forth of His righteousness, because of the passing over of the former sins in the forbearance of God—
26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
for the showing forth of His righteousness in the present time, for His being righteous, and declaring him righteous who [is] of the faith of Jesus.
27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
Where then [is] the boasting? It was excluded; by what law? Of works? No, but by a law of faith:
28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.
therefore we reckon a man to be declared righteous by faith, apart from works of law.
29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
[Is He] only the God of Jews, and not also of nations?
30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.
Yes, also of nations; since [there is] one God who will declare righteous circumcision by faith, and uncircumcision through faith.
31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.
Do we then make law useless through faith? Let it not be! Indeed, we establish law.
