До римлян 3
1 Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
Koja je dakle prednost Židova? Ili kakva korist od obrezanja?
2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
Velika u svakom pogledu. Ponajprije: povjerena su im obećanja Božja.
3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
Da, a što ako su se neki iznevjerili? Neće li njihova nevjernost obeskrijepiti vjernost Božju?
4 Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
Nipošto! Nego neka Bog bude istinit, a svaki čovjek lažac, kao što je pisano: Da pravedan budeš po obećanjima svojim i pobijediš kada te sudili budu.
5 А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
Ako pak naša nepravednost ističe Božju pravednost, što ćemo na to reći? Nije li onda - po ljudsku govorim - nepravedan Bog koji daje maha gnjevu?
6 Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
Nipošto! Ta kako će inače Bog suditi svijet?
7 Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
Ako je, doista, istina Božja po mojoj lažljivosti obilno zasjala njemu na slavu, zašto da ja još budem suđen kao grešnik?
8 І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“Справедливий о́суд на таких!
I zar da ne “činimo zlo da dođe dobro”, kako nas kleveću i kako neki kažu da govorimo? Sud ih pravedni čeka!
9 То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
Što dakle? Imamo li prednost? Ne baš! Jer upravo optužismo sve, i Židove i Grke, da su pod grijehom,
10 як написано: „Нема праведного ані о́дного;
kao što je pisano: Nema pravedna ni jednoga,
11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
nema razumna, nema ga tko bi Boga tražio.
12 усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
Svi skrenuše, svi se zajedno pokvariše, nitko da čini dobro - nijednoga nema.
13 Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
Grob otvoren grlo je njihovo, jezikom lažno laskaju, pod usnama im je otrov ljutičin,
14 уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
usta im puna kletve i grkosti;
15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
noge im hitre da krv proliju,
16 руїна та злидні на їхніх дорогах,
razvaline i nevolja na njinim su putima,
17 а дороги миру вони не пізнали!
put mira oni ne poznaju,
18 Нема страху Божого перед очима їхніми“.
straha Božjega nemaju pred očima.
19 А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
A znamo: što god Zakon veli, govori onima pod Zakonom, da svaka usta umuknu i sav svijet bude krivac pred Bogom.
20 Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
Zato se po djelima Zakona nitko neće opravdati pred njim. Uistinu, po Zakonu - samo spoznaja grijeha!
21 А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.
Sada se pak izvan Zakona očitovala pravednost Božja, posvjedočena Zakonom i Prorocima,
22 А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
pravednost Božja po vjeri Isusa Krista, prema svima koji vjeruju. Ne, nema razlike!
23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
Svi su zaista sagriješili i potrebna im je slava Božja;
24 але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,
opravdani su besplatno, njegovom milošću po otkupljenju u Kristu Isusu.
25 що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,
Njega je Bog izložio da krvlju svojom bude Pomirilište po vjeri. Htio je tako očitovati svoju pravednost kojom je u svojoj božanskoj strpljivosti propuštao dotadašnje grijehe;
26 за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
htio je očitovati svoju pravednost u sadašnje vrijeme - da bude pravedan i da opravdava onoga koji je od vjere Isusove.
27 Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
Gdje je dakle hvastanje? Isključeno je. Po kojem zakonu? Po zakonu djela? Ne, nego po zakonu vjere.
28 Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.
Smatramo zaista da se čovjek opravdava vjerom bez djela Zakona.
29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
Ili je Bog samo Bog Židova? Nije li i pogana? Da, i pogana.
30 бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.
Jer jedan je Bog: on će opravdati obrezane zbog vjere i neobrezane po vjeri.
31 Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.
Obeskrepljujemo li dakle Zakon po vjeri? Nipošto! Naprotiv, Zakon utvrđujemo.
