До римлян 15

1 Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

And we ought—we who are strong—to bear the weaknesses of the powerless, and not to please ourselves;

2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

for let each one of us please the neighbor for good, for edification,

3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

for even the Christ did not please Himself, but according as it has been written: “The reproaches of those reproaching You fell on Me”;

4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

for as many things as were written before, for our instruction were written before, that through the endurance, and the exhortation of the Writings, we might have the hope.

5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

And may the God of the endurance, and of the exhortation, give to you to have the same mind toward one another, according to Christ Jesus,

6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

that with one accord—with one mouth—you may glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ;

7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

for this reason receive one another, according as also the Christ received us, to the glory of God.

8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,

And I say Jesus Christ to have become a servant of circumcision for the truth of God, to confirm the promises to the fathers,

9 а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“

and the nations for kindness to glorify God, according as it has been written: “Because of this I will confess to You among nations, and to Your Name I will sing praise”;

10 І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“

and again it says, “Rejoice you nations, with His people”;

11 І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“

and again, “Praise the LORD, all you nations; and laud Him, all you peoples”;

12 І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“

and again, Isaiah says, “There will be the root of Jesse, and He who is rising to rule nations—on Him will nations hope”;

13 Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!

and the God of the hope will fill you with all joy and peace in the believing, for your abounding in the hope in power of the Holy Spirit.

14 І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.

And I am persuaded, my brothers—I myself also—concerning you, that you yourselves also are full of goodness, having been filled with all knowledge, also able to admonish one another;

15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,

and the more boldly I wrote to you, brothers, in part, as putting you in mind, because of the grace that is given to me by God,

16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

for my being a servant of Jesus Christ to the nations, acting as priest in the good news of God, that the offering up of the nations may become acceptable, sanctified by the Holy Spirit.

17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

I have, then, a boasting in Christ Jesus, in the things pertaining to God,

18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,

for I will not dare to speak anything of the things that Christ did not work through me, to obedience of nations, by word and deed,

19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.

in power of signs and wonders, in power of the Spirit of God; so that I, from Jerusalem, and in a circle as far as Illyricum, have fully preached the good news of the Christ;

20 При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,

and so counting it honor to proclaim good news, not where Christ was named—that on another’s foundation I might not build—

21 але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“

but according as it has been written: “To whom it was not told concerning Him, they will see; and they who have not heard, will understand.”

22 Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.

For this reason, also, I was hindered many times from coming to you,

23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,

and now, no longer having place in these parts, and having a longing to come to you for many years,

24 коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.

when I may go on to Spain I will come to you, for I hope in going through, to see you, and by you to be set forward there, if of you first, in part, I will be filled.

25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,

And now, I go on to Jerusalem, ministering to the holy ones;

26 бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.

for it pleased Macedonia and Achaia well to make a certain contribution for the poor of the holy ones who [are] in Jerusalem;

27 Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

for it pleased well, and their debtors they are, for if the nations participated in their spiritual things, they ought also, in the fleshly things, to minister to them.

28 Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.

This, then, having finished, and having sealed to them this fruit, I will return through you, to Spain;

29 І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.

and I have known that coming to you—in the fullness of the blessing of the good news of Christ I will come.

30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,

And I call on you, brothers, through our Lord Jesus Christ, and through the love of the Spirit, to strive together with me in the prayers for me to God,

31 щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,

that I may be delivered from those not believing in Judea, and that my ministry, that [is] for Jerusalem, may become acceptable to the holy ones;

32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!

that in joy I may come to you, through the will of God, and may be refreshed with you,

33 А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.

and the God of peace [be] with you all. Amen.