До римлян 15

1 Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

Now we that are stronger, ought to bear the infirmities of the weak, and not to please ourselves.

2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

Let every one of you please his neighbour unto good, to edification.

3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

For Christ did not please himself, but as it is written: The reproaches of them that reproached thee, fell upon me.

4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

For what things soever were written, were written for our learning: that through patience and the comfort of the scriptures, we might have hope.

5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

Now the God of patience and of comfort grant you to be of one mind one towards another, according to Jesus Christ:

6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

That with one mind, and with one mouth, you may glorify God and the Father of our Lord Jesus Christ.

7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

Wherefore receive one another, as Christ also hath received you unto the honour of God.

8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,

For I say that Christ Jesus was minister of the circumcision for the truth of God, to confirm the promises made unto the fathers.

9 а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“

But that the Gentiles are to glorify God for his mercy, as it is written: Therefore will I confess to thee, O Lord, among the Gentiles, and will sing to thy name.

10 І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“

And again he saith: Rejoice, ye Gentiles, with his people.

11 І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“

And again: Praise the Lord, all ye Gentiles; and magnify him, all ye people.

12 І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“

And again Isaias saith: There shall be a root of Jesse; and he that shall rise up to rule the Gentiles, in him the Gentiles shall hope.

13 Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!

Now the God of hope fill you with all joy and peace in believing; that you may abound in hope, and in the power of the Holy Ghost.

14 І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.

And I myself also, my brethren, am assured of you, that you also are full of love, replenished with all knowledge, so that you are able to admonish one another.

15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,

But I have written to you, brethren, more boldly in some sort, as it were putting you in mind: because of the grace which is given me from God.

16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

That I should be the minister of Christ Jesus among the Gentiles; sanctifying the gospel of God, that the oblation of the Gentiles may be made acceptable and sanctified in the Holy Ghost.

17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

I have therefore glory in Christ Jesus towards God.

18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,

For I dare not to speak of any of those things which Christ worketh not by me, for the obedience of the Gentiles, by word and deed,

19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.

By the virtue of signs and wonders, in the power of the Holy Ghost, so that from Jerusalem round about as far as unto Illyricum, I have replenished the gospel of Christ.

20 При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,

And I have so preached this gospel, not where Christ was named, lest I should build upon another man’s foundation.

21 але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“

But as it is written: They to whom he was not spoken of, shall see, and they that have not heard shall understand.

22 Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.

For which cause also I was hindered very much from coming to you, and have been kept away till now.

23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,

But now having no more place in these countries, and having a great desire these many years past to come unto you,

24 коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.

When I shall begin to take my journey into Spain, I hope that as I pass, I shall see you, and be brought on my way thither by you, if first, in part, I shall have enjoyed you:

25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,

But now I shall go to Jerusalem, to minister unto the saints.

26 бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.

For it hath pleased them of Macedonia and Achaia to make a contribution for the poor of the saints that are in Jerusalem.

27 Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

For it hath pleased them; and they are their debtors. For if the Gentiles have been made partakers of their spiritual things, they ought also in carnal things to minister to them.

28 Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.

When therefore I shall have accomplished this, and consigned to them this fruit, I will come by you into Spain.

29 І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.

And I know, that when I come to you, I shall come in the abundance of the blessing of the gospel of Christ.

30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,

I beseech you therefore, brethren, through our Lord Jesus Christ, and by the charity of the Holy Ghost, that you help me in your prayers for me to God,

31 щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,

That I may be delivered from the unbelievers that are in Judea, and that the oblation of my service may be acceptable in Jerusalem to the saints.

32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!

That I may come to you with joy, by the will of God, and may be refreshed with you.

33 А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.

Now the God of peace be with you all. Amen.