До римлян 13
1 Нехай кожна люди́на ко́риться вищій вла́ді, бо немає вла́ди, як не від Бога, і вла́ди існуючі встановлені від Бога.
Let every soul be subject to the higher authorities. For there is no authority but from God: the authorities that are, have been appointed by God.
2 Тому той, хто противиться вла́ді, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі ві́зьмуть о́суд на себе.
Therefore, he that resists the authority, resists the appointment of God; and those who resist shall receive to themselves condemnation.
3 Бо володарі — по́страх не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися вла́ди? Роби добро, і матимеш похвалу́ від неї,
For rulers are not a terror to works that are good, but to those which are evil. Will you, then, not be afraid of the authority? Do that which is good, and you shall receive praise from the same.
4 бо володар — Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо неда́рмо він носить меча́, він бо Божий слуга, ме́сник у гніві злочи́нцеві!
For he is the minister of God to you for that which is good. But if you do what is evil, be afraid; for he bears not the sword in vain. For he is the minister of God to inflict punishment on him that does evil.
5 Тому треба кори́тися не тільки ради стра́ху кари, але й ради сумління.
Wherefore, it is necessary to be subject, not only because of punishment, but also for conscience sake.
6 Через це ви й пода́тки даєте, бо вони служи́телі Божі, саме тим за́вжди зайняті.
On this very account, too, pay tribute also: for they are the public servants of God, attending continually to this very thing.
7 Тож віддайте належне усім: кому податок — податок, кому ми́то — мито, кому страх — страх, кому честь — честь.
Render, therefore, to all their dues; tribute, to whom tribute is due; custom, to whom custom; fear, to whom fear; honor, to whom honor is due.
8 Не будьте винні ніко́му нічо́го, крім того, щоб любити один о́дного. Бо хто іншого любить, той виконав Зако́на.
Owe no one any thing, except to love one another; for he that loves another, has fulfilled the law.
9 Бо заповіді: „Не чини пере́любу“, „Не вбивай“, „Не кради́“, „Не свідку́й неправдиво“, „Не пожада́й“й які інші, вони мі́стяться всі в цьому слові: „Люби свого бли́жнього, як самого себе!“
For these commandments: You shall not commit adultery, you shall not kill, you shall not steal, you shall not indulge evil desire; and if there is any other commandment, all are summed up in this saying, namely: You shall love your neighbor as yourself.
10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов — викона́ння Зако́ну.
Love works no evil to our neighbor; therefore, love is the fulfilling of the law.
11 І це тому́, що знаєте час, що пора нам уже пробуди́тись від сну. Бо тепер спасі́ння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.
And do this, because you know the time, that the hour has already come when we should awake out of sleep; for now is our salvation nearer than when we believed:
12 Ніч минула, а день набли́зився, тож відкиньмо вчинки те́мряви й зодягнімось у зброю світла.
the night is far advanced, the day draws near. Let us, therefore, put off the works of darkness, and let us put on the armor of light.
13 Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'я́нстві, не в пере́любі та розпусті, не в сварні́ та за́здрощах,
Let us walk in a becoming manner, as in the day; not in riotings and in drunkenness, not in lewdness and in wantonness, not in contention and in envy:
14 але зодягні́ться Господом Ісусом Христо́м, а дого́дження тілу не обе́ртайте на пожадли́вість!
but put on the Lord Jesus Christ, and make no provision for the desires of the flesh.
