До римлян 12
1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, — повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
Ich ermahne euch nun, liebe Brüder, weiht Gott aus Dankbarkeit für seine Erbarmung euern Leib als ein lebendiges, heiliges, Gott wohlgefälliges Opfer! So verrichtet ihr einen geistlichen Gottesdienst.
2 і не стосу́йтесь до віку цього, але перемініться відно́вою вашого розуму, щоб пізнати вам, що́ то є воля Божа, — добро, приємність та доскона́лість. (aiōn g165)
Bildet euch nicht nach den Grundsätzen dieser Weltzeit! Nehmt vielmehr ein anderes Wesen an, indem sich euer Sinn erneuert! Dann könnt ihr auch recht beurteilen, was Gottes Wille ist, oder mit anderen Worten: was gut ist, gottgefällig und vollkommen. (aiōn g165)
3 Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.
Kraft der mir geschenkten Gnade warne ich jeden von euch, höher von sich zu denken, als sich ziemt. Jeder denke vielmehr bescheiden von sich, ganz nach dem Maß seines Glaubens, das Gott ihm zugeteilt.
4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове ді́яння,
Denn wie wir in einem Leib viele Glieder haben, alle Glieder aber nicht denselben Dienst verrichten:
5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один о́дному члени.
so bilden wir auch trotz unserer Vielheit einen Leib in der Gemeinschaft Christi; doch dabei ist jeder des anderen Glied.
6 І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,
Nach dem Maß der uns geschenkten Gnade haben wir auch verschiedene Gnadengaben.
7 а коли служіння — будь на служі́ння, коли вчитель — на навча́ння,
Wer Weissagung hat, der übe sie nach der Richtschnur des Glaubens aus! Hat jemand ein Kirchenamt, der bewähre sich darin: der Lehrer betätige sich im Lehren,
8 коли втіши́тель — на потіша́ння, хто подає — у простоті, хто голову́є — то з пильністю, хто милосе́рдствує — то з привітністю!
der Seelsorger in der Seelsorge; wer (Liebesgaben) austeilt, der sei unparteiisch; wer als Vorsteher dient, der zeige Eifer; wer Werke der Barmherzigkeit übt, der tue es mit freudigem Sinn!
9 Любов нехай буде нелицемірна; нена́видьте зло та тулі́ться до доброго!
Habt (alle Menschen) aufrichtig lieb! Habt Abscheu vor dem Bösen und Eifer für das Gute!
10 Любіть один о́дного братньою любов'ю; випереджа́йте один о́дного пошаною!
Kommt einander in herzlicher Bruderliebe entgegen! Gebt einander ein gutes Vorbild in gegenseitiger Wertschätzung!
11 У ре́вності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господе́ві,
In euerm Eifer seid nicht träge! Glüht im Geist! Dient dem Herrn!
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
Seid fröhlich in der Hoffnung, bleibt standhaft in Trübsal, haltet an am Gebet!
13 беріть у́діл у потребах святих, будьте гостинні до чужи́нців!
Helft eifrig mit an der Unterstützung der Heiligen! Übt fleißig Gastfreundschaft!
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
Segnet eure Verfolger, segnet und flucht nicht!
15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
Freut euch mit den Fröhlichen, weint mit den Weinenden!
16 Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“
Lebt in Eintracht miteinander! Strebt nicht nach hohen Dingen, sondern zieht mit den Geringen dieselbe Straße!
17 Не платіть ніко́му злом за зло, дбайте про добре перед усіма́ людьми́!
Halt euch nicht selbst für klug! Vergeltet niemand Böses mit Bösem! Seid bedacht auf das, was in den Augen aller Menschen gut und edel ist!
18 Коли можливо, якщо це залежить від вас — живіть у мирі зо всіма́ людьми́!
Lebt wo möglich, soviel an euch liegt, mit allen Menschen in Frieden!
19 Не мстіться самі, улю́блені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: „Мені помста належить, Я відплачу́, говорить Господь“.
Schafft euch nicht selbst Recht, Geliebte, sondern überlaßt das dem Zorngericht (Gottes)! Denn es steht geschrieben: Mein ist die Rache, ich will vergelten, spricht der Herr.
20 Отож, як твій ворог голодний, — нагодуй його; як він пра́гне, — напій його, бо, роблячи це, ти згорта́єш розпа́лене ву́гілля йому на голову.
Darum: Hungert deinen Feind, so speise ihn; dürstet ihn, so tränke ihn! Tust du das, so sammelst du feurige Kohlen auf sein Haupt.
21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
Laß dich nicht vom Bösen überwinden, sondern überwinde das Böse mit Gutem!
