< До римлян 10 >
1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.
Brothers, my heart's desire and my request to God is for them, for their salvation.
2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.
For I testify about them that they have a zeal for God, but not according to knowledge.
3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
For they do not know of God's righteousness, and they seek to establish their own righteousness. They did not submit to the righteousness of God.
4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.
For Christ is the fulfillment of the law for righteousness for everyone who believes.
5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.
For Moses writes about the righteousness that comes from the law: “The man who does the righteousness of the law will live by this righteousness.”
6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“цебто зве́сти додолу Христа,
But the righteousness that comes from faith says this, “Do not say in your heart, 'Who will ascend into heaven?' (that is, to bring Christ down);
7 або: „Хто зі́йде в безодню?“цебто ви́вести з мертвих Христа. (Abyssos )
and do not say, 'Who will descend into the abyss?'” (that is, to bring Christ up from the dead). (Abyssos )
8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.
But what does it say? “The word is near you, in your mouth and in your heart.” That is the word of faith, which we proclaim.
9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
For if with your mouth you acknowledge Jesus as Lord, and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved.
10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.
For with the heart man believes for righteousness, and with the mouth he acknowledges for salvation.
11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.
For scripture says, “Everyone who believes on him will not be put to shame.”
12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
For there is no difference between Jew and Greek. For the same Lord is Lord of all, and he is rich to all who call upon him.
13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.
For everyone who calls on the name of the Lord will be saved.
14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
How then can they call on him in whom they have not believed? How can they believe in him of whom they have not heard? How can they hear without a preacher?
15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра́“.
Then how can they preach, unless they are sent?—As it is written, “How beautiful are the feet of those who proclaim glad tidings of good things!”
16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“
But they did not all listen to the gospel. For Isaiah says, “Lord, who has believed our message?”
17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.
So faith comes from hearing, and hearing by the word of Christ.
18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“
But I say, “Did they not hear?” Yes, most certainly. “Their sound has gone out into all the earth, and their words to the ends of the world.”
19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.
Moreover, I say, “Did Israel not know?” First Moses says, “I will provoke you to jealousy by what is not a nation. By means of a nation without understanding, I will stir you up to anger.”
20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“
Then Isaiah was very bold when he says, “I was found by those who did not seek me. I appeared to those who did not ask for me.”
21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“
But to Israel he says, “All the day long I reached out my hands to a disobedient and stubborn people.”