До римлян 10
1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.
My friends, my heart’s desire and prayer to God for my people is for their salvation.
2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.
I can testify that they are zealous for the honor of God; but they are not guided by true insight,
3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
for, in their ignorance of the divine righteousness, and in their eagerness to set up a righteousness of their own, they refused to accept with submission the divine righteousness.
4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.
For Christ has brought Law to an end, so that righteousness may be obtained by everyone who believes in him.
5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.
For Moses writes that, as for the righteousness which results from Law, those who practice it will find life through it.
6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“цебто зве́сти додолу Христа,
But the righteousness which results from faith finds expression in these words: ‘Do not say to yourself “Who will go up into heaven?”’ (which means to bring Christ down)
‘or “Who will go down into the depths below?”’ (which means to bring Christ up from the dead). (Abyssos g12)
8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.
No, but what does it say? ‘The message is near you, on your lips and in your heart’ (which means ‘The message of faith’ which we proclaim).
9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
For, if with your lips you acknowledge the truth of the message that JESUS IS LORD, and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved.
10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.
For with their hearts people believe and so attain to righteousness, while with their lips they make their profession of faith and so find salvation.
11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.
As the passage of scripture says – ‘No one who believes in him will have any cause for shame.’
12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
For no distinction is made between the Jew and the Greek, for all have the same Lord, and he is bountiful to all who invoke him.
13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.
For everyone who invokes the name of the Lord will be saved.
14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
But how, it may be asked, are they to invoke one in whom they have not learned to believe? And how are they to believe in one whose words they have not heard? And how are they to hear his words unless someone proclaims him?
15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра́“.
And how is anyone to proclaim him unless they are sent as his messengers? As scripture says – ‘How beautiful are the feet of those who bring good news!’
16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“
Still, it may be said, everyone did not give heed to the good news. No, for Isaiah asks – ‘Lord, who has believed our teaching?’
17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.
And so we gather, faith is a result of teaching, and the teaching comes in the message of Christ.
18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“
But I ask ‘Is it possible that people have never heard?’ No, indeed, for – ‘Their voices spread through all the earth, and their message to the ends of the world.’
19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.
But again I ask ‘Did not the people of Israel understand?’ First there is Moses, who says – ‘I, the Lord, will stir you to rivalry with a nation which is no nation; against an undiscerning nation I will arouse your anger.’
20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“
And Isaiah says boldly – ‘I was found by those who were not seeking me; I made myself known to those who were not inquiring of me.’
21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“
But of the people of Israel he says – ‘All day long I have stretched out my hands to a people who disobey and contradict.’
