До римлян 10

1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.

Brethren, my heart’s desire and prayer to God for Israel is, that they may be saved.

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.

For I testify for them, that they have a zeal for God, but not according to knowledge.

3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

For being ignorant of God’s righteousness, and seeking to establish their own plan of justification, they have not submitted to the righteousness of God.

4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

For Christ is the end of the law for justification, to every one that believes.

5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

For Moses describes the justification which is by the law: That the man who does these things shall live by them.

6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“цебто зве́сти додолу Христа,

But the justification by faith speaks thus: Say not in your heart, Who shall ascend into heaven? that is, to bring Christ down;

7 або: „Хто зі́йде в безодню?“цебто ви́вести з мертвих Христа. (Abyssos g12)

or, Who shall descend into the abyss? that is, to bring Christ again from the dead. (Abyssos g12)

8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.

But what says it? The word is near you, in your mouth and in your heart; that is, the word of faith which we preach;

9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

that if you will confess with your mouth, that Jesus is Lord, and will believe in your heart that God has raised him from the dead, you shall be saved.

10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

For with the heart we believe, in order to justification; and with the mouth we make confession, it order to salvation.

11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.

For the scripture says: He that believes on him shall not be ashamed.

12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

For there is no difference between the Jew and the Greek; for the same Lord of all is rich to all that call on him:

13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.

For every one that calls on the name of the Lord shall be saved.

14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

How, then, shall they call on him in whom they have not believed? And how shall they believe in him of whom they have not heard? And how shall they hear without a preacher?

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра́“.

And how shall they preach, unless they be sent? As it is written: How beautiful are the feet of those who preach the gospel of peace, who bring joyous news of good things!

16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“

But they have not all obeyed the gospel; for Isaiah says: Lord, who has believed our report?

17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.

So, then, faith comes by hearing, and hearing by the word of God.

18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

But I say: Have they not heard? Yes, verily; their voice has gone forth into all the earth: and their words to the ends of the world.

19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

But I say: Did not Israel know? First, Moses says: I will excite you to jealousy by that which is no nation; and by a foolish nation I will provoke you to wrath.

20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

But Isaiah is very bold, and says: I was found by them that sought me not: I was made manifest to them that asked not after me.

21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“

But with respect to Israel, he says: All day long have I stretched out my hands to a disobedient and contradicting people.