Об'явлення 7
1 А по цьому я бачив чотирьох алголі́в, що стояли на чотирьох ку́тах землі та тримали чотири земні вітри́, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево.
Etu pichete moi charta sorgodoth khan ke prithibi laga charta kinar te khara kori thaka dikhise, duniya laga hawa ke jor pora dhori thakise, eneka pora pura duniya, aru samundar, aru ghas khan ke hawa namaribole nimite.
2 І бачив я іншого ангола, що від схід сонця вихо́див, і мав печа́тку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох алголів, що їм да́но пошкодити землі́ та морю,
Titia moi aru ekta sorgodoth ke purab pora ahi thaka dikhise, tai logote jinda Isor laga chihna thakise. Tai dangor awaj pora jun charta sorgodoth khan ke prithibi aru samundar te dukh dibole nimite adesh dise, taikhan
3 говорячи: „Не шкодьте ані землі́, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладе́мо печа́тки рабам Бога нашого на їхніх чо́лах!“
ke koise, “Prithibi ke dukh nadibi, aru samundar ke bhi, aru ghas khan ke bhi jitia tak moi khan Isor laga noukar khan ke matha te chihna mari nadiye.”
4 І почув я число попеча́таних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
Titia moi hunise kun manu khan ke etu chihna dise: 144,000, kiman Israel laga bacha khan laga ase etu chihna dise:
5 з племени Юдиного — дванадцять тисяч попеча́таних, з племени Руви́мового — дванадцять тисяч, з племени Ґа́дового — дванадцять тисяч,
Baroh hajar Judah laga jat khan ke chihna dise, Baroh hajar Reuben laga jat khan ke, Gad laga Baroh hajar jat khan ke chihna dise,
6 з пле́мени Аси́рового — дванадцять тисяч, з племени Нефтали́мового — дванадцять тисяч, з племени Манасі́їного — дванадцять тисяч,
Asher laga baroh hajar jat khan ke chihna dise, Baroh hajar Naphtali jat khan ke, Baroh hajar manasseh laga jat khan ke,
7 з племени Симео́нового — дванадцять тисяч, з племени Леві́їного — дванадцять тисяч, з племени Іссаха́рового — дванадцять тисяч,
Simeon laga Baroh hajar jat khan ke chihna dise, Baroh hajar Levi laga jat khan ke, Baroh hajar Issachar laga jat khan ke chihna dise,
8 з племени Завуло́нового — дванадцять тисяч, з племени Йо́сипового — дванадцять тисяч, з племени Веніями́нового — дванадцять тисяч попеча́таних.
Baroh hajar Zebulun laga jat khan ke dise, Joseph laga baroh hajar jat khan ke chihna dise, Aru baroh hajar Benjamin laga jatikhan ke chihna mari dise.
9 Пото́му я глянув, — і ось на́товп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племе́н, і наро́дів, і язи́ків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодя́гнені в білу одежу, а в їхніх руках було па́льмове ві́ття.
Eitu khan sob huwa pichete moi saise, aru ta te bisi manu thakise kun bhi ginti kori bole napara thakise- sob desh, jati, manu, aru alag kotha kowa manu thakise- singhason aru Mer usorte khara kori thakise. Taikhan boga kapra pindhi kene thakise aru palm ghas laga pata hathte loi kene thakise,
10 І взива́ли вони гучним голосом, кажучи: „Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!“
Aru taikhan dangor awaj pora mati kene koise, “Anonto jibon moi khan Isor laga ase, etu ekjon kun singhason te bohi ase, aru Mer ke bhi!”
11 А всі анголи́ стояли навко́ло престолу та ста́рців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові,
Aru sob sorgodoth singhason usorte khara kori thakise, aru bura manu khan usorte charta janwar khan thakise, aru jhukikena taikhan laga matha singhason usorte rakhikena Isor ke aradhana kori thakise,
12 кажучи: „Амі́нь! Благослове́ння, і слава, і мудрість, і хвала́, і честь, і сила, і міць — нашому Богу на вічні віки! Амі́нь!“ (aiōn g165)
aru koise, “Amen! Adar aru mohima aru gyaan aru dhanyavad aru prosansa aru hokti aru takot hodai aru hodai nimite moi khan laga Isor ke hobo dibi! Amen!” (aiōn g165)
13 І відповів один із ста́рців, і до мене сказав: „Оці, що зодя́гнені в білу одежу, — хто вони й звідкіля́ поприхо́дили?“
Titia ekjon cholawta moike hudise, aru koise, “Eitu khan kun ase, kun boga kapra lagai kene ase, aru taikhan kot pora ahise?”
14 І сказав я йому: „Мій пане, ти знаєш!“Він же мені відказав: „Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця.
Titia moi taike jowab dise, “Moi laga Probhu, Apuni jane.” Titia tai moike koise, “Eitu khan sobse dangor dukh pora ulaikene aha khan ase. Taikhan laga kapra dhulai loise aru Mer laga khun pora boga kori loise.
15 Тому́ то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А „Той, Хто сидить на престолі, розтя́гне наме́та над ними“.
Etu nimite, taikhan Isor laga singhason usorte khara kori ase Aru Tai laga ghor te din aru rati taike mohima di ase. Tai laga tambu khuli kene taikhan uporte lagai dibo.
16 „Вони голоду й спраги терпіти не бу́дуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка“.
Taikhan aru kitia bhi bhuka nathakibo, aru kitia bhi pyaas nalagibo, Aru suryo laga gorom taikhan uporte kitia bhi nalagibo.
17 Бо Агнець, що серед престолу, „буде їх па́сти, і водитиме їх до джере́л вод життя. І Бог кожну сльозу́ з очей їхніх зітре!“
Etu Mer kun singhason laga majote bohi ase taikhan ke cholai kene loijabo Aru taikhan ke jinda pani usorte thaki bole dibo, Aru Isor he taikhan laga sob suku pani mussai dibo.”
