Об'явлення 18
1 Після цього побачив я іншого ангола, що схо́див із неба, і що вла́ду велику він мав. І земля освітилась від слави його.
After this, [in the vision] I saw another angel, who had great authority, coming down from heaven. The earth became bright [because] he was shining so intensely/brightly.
2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: „Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому, і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних,
He shouted with a very loud voice, “[God is about to] completely destroy [DOU] all the very [evil] cities (OR, the very evil [city]) [that] Babylon [represents]. As a result, all [kinds of] evil spirits [DOU] will live there, and all [kinds of] foul and detestable [DOU] birds will live there.
3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“
[God will destroy those cities] because [their rulers have persuaded] the people of [MTY] all nations to act very immorally [and idolatrously with the people of] [MET] [those cities, just like] a prostitute persuades men to drink [strong] wine and then commit fornication with her. The rulers of the earth have also acted immorally [and idolatrously] with the people of [MTY] those cities. The merchants of the earth have become rich [because the people of those cities] strongly desired [and bought from the merchants] many (luxuries/expensive things).”
4 І почув я інший голос із неба, який говорив: „Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільника́ми гріхів його, і щоб не потра́пили в кара́ння його.
I heard [Jesus] speak from heaven. He said, “My people, flee from [those cities], in order that you do not sin as the people [of those cities do. If you sin as they do], I will punish you as I will punish them.
5 Гріхи бо його досягли́ аж до неба, і Бог згадав про неправди його.
[It is as though] their sins have been piled {have piled} up to heaven, and God remembers them [DOU], [so now he will punish them] [MTY].”
6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!
[To the angels whom God assigned to punish those cities, Jesus said], “Pay back/Punish the people of those cities to the same extent that they harmed [other people]. Cause them to suffer twice as much [as they caused other people to suffer] [DOU, MET].
7 Скільки він сла́вив себе та розкошува́в, стільки му́ки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“
To the same extent that they have boasted about themselves and done the things that they wanted to do, to that extent torment them and cause them to grieve. [Do that because] in their minds they think, ‘We rule as queens! We are not widows, and we will never mourn [as widows do]’!
8 Через це одного дня при́йдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спа́лений буде огнем, бо міцни́й Господь, Бог, що судить його!“
So in one day terrible calamities/troubles will come upon them. [The people in those cities] will die, others will mourn for them, people will be hungry [because there will be no food], and [their cities] will be burned up. The Lord God is able to punish those cities [like that], because he is very powerful.”
9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошува́ли, коли побачать дим пожежі його.
“The kings of the earth who have acted immorally [with people of those cities] and have lived with the people of those cities, doing just what they wanted to do, will weep and mourn [DOU] for them when they see the smoke of the fire that is burning those cities.
10 Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“
They will stand far away [from those cities], because they will be afraid [that they will suffer just like the people of those cities] are suffering. They will say, ‘Terrible things will happen to the awesome and mighty cities [represented by] Babylon! [God] will punish them suddenly and swiftly [MTY]!’
11 І земні купці́ будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу́, —
The merchants of the earth will weep and will mourn [DOU] [for those cities], because no one will ever again buy the things that they have [to sell to the people in those cities].
12 вантажу́ золота, і срі́бла, і камі́ння дорогоцінного, і пе́рел, і віссо́ну, і порфі́ри, і шовку, і кармази́ну, і всякого дерева запашно́го, і всякого по́суду з слоно́вої кости, і всякого по́суду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармуро́вого,
[They sell ornaments made] of gold, silver, precious stones, and pearls. They sell [expensive cloth made of] fine linen and silk, [expensive cloth that is dyed] purple and crimson. They sell all kinds of [rare] wood, all kinds of items [made of] ivory, costly wood, bronze, iron, and marble. They sell cinnamon, spice, perfume, frankincense, wine, olive oil, fine flour, and grain. They sell cattle, sheep, horses, and chariots. They even sell human beings [SYN, DOU] to become slaves.
13 і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських.
14 І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, — і вже їх ти не зна́йдеш!
[The merchants will say], ‘The good things you people longed to have are gone! All your luxurious and splendid [DOU] [possessions have vanished!]! They will be gone forever/You will never have them again [LIT]!’
15 Купці цими реча́ми, що вони збагати́лися з нього, від стра́ху мук його стануть здалека, і бу́дуть плакати та голосити,
The merchants [who sold] these things and who had become rich by [supplying them] for those [cities] will stand far away, because they will be afraid [that they will suffer just like] the people [of those cities] are suffering. They will weep and mourn [DOU],
16 і казати: „Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссо́н і порфіру та в кармази́н, і прикрашене золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами,
and they will say, ‘Terrible things [DOU] have happened to the awesome/great [MET] cities! [They were like queens] who dressed themselves in [clothes made of] [MTY] fine linen [cloth] and expensive cloth dyed purple and crimson, and who were adorned with gold, precious stones, and pearls.
17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство“. І кожен стерни́к, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, — стали здалека,
But suddenly and swiftly [MTY] [God] has destroyed these expensive things.’ Every ship captain, all people who travel by ship, all (sailors/those who work on ships), and all others who earn their living [by traveling on] the ocean will stand far away [from those cities].
18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: „Котре до великого міста подібне?“
When they see the smoke of the fire that is burning those cities, they will shout, ‘No [other] cities have ever been so awesome!’ [RHQ]
19 І вони поси́пали по́рохом го́лови свої, і закричали, пла́чучи та голо́сячи, і ка́жучи: „Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагати́лися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожні́ло!
They will throw dust on their heads [to show that they are sad], and they will shout, weep, and mourn [DOU]. They will say, ‘Terrible things have happened to the awesome/great cities, the cities that made all people who own ships [that sail] on the ocean become rich by [carrying] their costly (things for them to sell/merchandise)! [God] has suddenly and swiftly destroyed [MTY] those cities!’”
20 Радій з цього, небо, і святі апо́столи та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!“
Then someone spoke from heaven saying, “All you who live in heaven, rejoice over what has happened to [the cities represented by] Babylon! You who are God’s people, including you apostles, you (prophets/who speak messages that come directly from God), rejoice, because God has justly punished the people of those cities because they acted in an evil way toward you!”
21 І один сильний ангол узяв великого каменя, як жо́рно, і кинув до моря, говорячи: „З таким розго́ном буде кинений Вавило́н, місто велике, — і вже він не зна́йдеться!
Then a mighty angel picked up a boulder the size of a large stone for grinding grain, and threw it into the ocean. Then he said, “O you people in [APO] the awesome/great cities [represented by] Babylon, your cities will be destroyed so that they will disappear just like that stone disappeared in the ocean! Your cities will be gone forever [LIT]!
22 І голос гуслярі́в, і співакі́в, і сопі́льників, і сурмачі́в уже не буде чутий в тобі! І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва, і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі!
In your cities there will never again be [anyone] playing harps, singing, playing flutes, and blowing trumpets. There will no longer be any (skilled workers/craftsmen) making things. There will never again be people grinding [grain at] [MTY] the mills.
23 І світло свічника́ вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були зе́мні вельможі, бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди!
No lamplight will ever again shine. There will never again be the [happy] voices of a bridegroom and his bride. [God will destroy your cities] because your merchants were the most [deceitful] men in the world. You persuaded them to deceive [people of] [MTY] all nations.
24 Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі“.
You are also [responsible for killing] [MTY] [the] prophets and [others] of God’s people. Indeed, you are the ones who are guilty for the deaths of all those who have been {whom [others] have} killed on the earth!”
