Об'явлення 16
1 І я почув гучний голос із храму, що казав до семи анголів: „Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!“
And I heard [a] loud voice from the temple saying to the seven angels; do go and (do pour out *N(k)O*) the (seven *NO*) bowls of the wrath of God into the earth.
2 I пішов перший ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знаме́но звіри́ни й вклонявсь її о́бразу.
And departed the first and poured out the bowl of him (into *N(k)O*) the earth, and came a sore harm and grievous (upon *N(k)O*) the men those having the mark of the beast and those worshiping the image of it.
3 А другий ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця́, — і кожна істота жива вмерла в морі.
And the second (angel *K*) poured out the bowl of him into the sea, and it became blood as of [one] dead, and every soul (living *N(k)O*) died (that was *no*) in the sea.
4 Третій же ангол вилив чашу свою на річки́ та на водні джере́ла, — і сталася кров.
And the third (angel *K*) poured out the bowl of him into the rivers and (into *k*) the springs of the waters, and they became blood.
5 І почув я ангола вод, який говорив: „Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!
And I heard the angel of the waters saying: Righteous (O Lord *K*) are, you who [are] being and who was being (and *k*) O holy One, because these things You have judged,
6 Бо вони пролили́ кров святих та пророків, — і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!“
because [the] blood of saints and of prophets they have poured out, and blood to them (You have given *N(k)O*) to drink; worthy (for *k*) they are.
7 І я чув, як же́ртівник говорив: „Так, Господи, Боже Вседержи́телю! Правдиві й справедливі суди Твої!“
And I heard (other from *K*) the altar saying: Yes Lord O God Almighty, true and righteous [are] the judgments of You.
8 А ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І да́но йому палити людей огнем.
And the fourth (angel *K*) poured out the bowl of him upon the sun, and there was given to it to scorch men with fire.
9 І спека велика палила людей, і зневажа́ли вони Ім'я Бога, що має вла́ду над карами тими, — і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому́.
And were scorched the men with heat great and they denigrated (the people *O*) the name of God who is having (*no*) authority over plagues these and not did they repent to give Him glory.
10 А п'ятий ангол вилив чашу свою на престола звіри́ни. І затьми́лося царство її, і люди від болю кусали свої язики́,
And the fifth (angel *K*) poured out the bowl of him upon the throne of the beast, and became the kingdom of it darkened, and they were gnawing the tongues of them for the distress
11 і Бога Небесного вони зневажа́ли від болю свого й від своїх болячо́к, — та в учинках своїх не пока́ялись!
and they blasphemed the God of heaven on account of the distresses of them and on account of the sores of them and not they did repent of the works of them.
12 Шостий же ангол вилив чашу свою на річку велику Ефра́т, — і вода її висохла, щоб пригото́вити дорогу царям, які від схід сонця.
And the sixth (angel *K*) poured out the bowl of him upon the river great Euphrates, and was dried up the water of it so that may be prepared the way of the kings from the (rising *N(k)O*) of the sun.
13 І я бачив, що вихо́дили з уст змі́я, і з уст звіри́ни, і з уст неправдивого пророка три ду́хи нечисті, як жа́би, —
And I saw [coming] out of the mouth of the dragon and out of the mouth of the beast and out of the mouth of the false prophet spirits three unclean (as frogs. *N(k)O*)
14 це духи де́монські, що чинять озна́ки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
they are for spirits (of demons *N(k)O*) performing signs which (go forth *N(k)O*) to the kings (of the earth and *K*) of the inhabited [world] whole to gather together them unto the battle of the day (that [one] *k*) the great [day] of God the Almighty.
15 Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйни́й, і одежу свою береже, щоб наги́м не ходити, і щоб не бачили га́ньби його!
Behold I am coming like a thief. Blessed [is] the [one] watching and keeping the garments of him, so that not naked he may walk and they may see the shame of him.
16 І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддо́н.
And he gathered together them unto the place which is being called in Hebrew Armageddon.
17 Сьомий же ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучни́й залунав від небесного храму з престолу, говорячи: „Сталося!“
And the seventh (angel *K*) poured out the bowl of him (upon *N(k)O*) the air, and came out a voice loud (from *N(k)O*) the temple (of the heaven *K*) from the throne saying; It has been done!
18 I сталися бли́скавки й гу́ркіт та гро́ми, і сталось велике трясі́ння землі, якого не було́, відко́ли люди́на живе на землі. Великий такий землетру́с, такий міцний!
And there were flashes of lightning and voices and thunders and an earthquake there was great such as not had there been since when (*k*) (man was *N(K)O*) upon the earth, so great [was the] earthquake so mighty.
19 І місто велике розпа́лося на три частини, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву.
And was [split] the city great into three parts, and the cities of the nations fell. and Babylon the great was remembered before God to give to her the cup of the wine of the fury the wrath of Him.
20 І зник кожен о́стрів, і не зна́йдено гір!
And every island fled, and mountains not were to be found.
21 І великий град, як важкі тягарі́, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покара́ння градом, — бо кара Його була дуже велика!
And a hail great about a talent weight comes down out of heaven upon the men. And blasphemed the men God on account of the plague of the hail, for severe is the plague of it exceedingly.
