Об'явлення 14
1 І я глянув, — і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я́ Його й Ім'я́ Отця Його, написане на своїх чо́лах.
| تَتَح پَرَں نِرِیکْشَمانینَ مَیا میشَشاوَکو درِشْٹَح سَ سِیونَپَرْوَّتَسْیوپَرْیَّتِشْٹھَتْ، اَپَرَں ییشاں بھالیشُ تَسْیَ نامَ تَتْپِتُشْچَ نامَ لِکھِتَماسْتے تادرِشاشْچَتُشْچَتْوارِںشَتْسَہَسْرادھِکا لَکْشَلوکاسْتینَ سارْدّھَمْ آسَنْ۔ |
2 І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцно́го грому. І почув я голос гуслярі́в, що грали на гу́слах своїх,
| اَنَنْتَرَں بَہُتویاناں رَوَ اِوَ گُرُتَرَسْتَنِتَسْیَ چَ رَوَ اِوَ ایکو رَوَح سْوَرْگاتْ مَیاشْراوِ۔ مَیا شْرُتَح سَ رَوو وِیناوادَکاناں وِیناوادَنَسْیَ سَدرِشَح۔ |
3 і співали, як пісню нову́ перед престолом і перед чотирьома́ тваринами й ста́рцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, ви́куплених від землі.
| سِںہَسَنَسْیانْتِکے پْرانِچَتُشْٹَیَسْیَ پْراچِینَوَرْگَسْیَ چانْتِکے پِ تے نَوِینَمیکَں گِیتَمْ اَگایَنْ کِنْتُ دھَرَنِیتَح پَرِکْرِیتانْ تانْ چَتُشْچَتْوارِںشَتْیَہَسْرادھِکَلَکْشَلوکانْ وِنا ناپَرینَ کیناپِ تَدْ گِیتَں شِکْشِتُں شَکْیَتے۔ |
4 Це ті, хто не оскверни́вся з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони ви́куплені від людей, пе́рвістки Богові й Агнцеві,
| اِمے یوشِتاں سَنْگینَ نَ کَلَنْکِتا یَتَسْتے مَیتھُنا میشَشاوَکو یَتْ کِمَپِ سْتھانَں گَچّھیتْ تَتْسَرْوَّسْمِنْ سْتھانے تَمْ اَنُگَچّھَنْتِ یَتَسْتے مَنُشْیاناں مَدھْیَتَح پْرَتھَمَپھَلانِیویشْوَرَسْیَ میشَشاوَکَسْیَ چَ کرِتے پَرِکْرِیتاح۔ |
5 не знайшлося бо пі́дступу в їхніх уста́х, бо вони непорочні!
| تیشاں وَدَنیشُ چانرِتَں کِمَپِ نَ وِدْیَتے یَتَسْتے نِرْدّوشا اِیشْوَرَسِںہاسَنَسْیانْتِکے تِشْٹھَنْتِ۔ |
6 І побачив я іншого ангола, що летів серед неба, і мав благовісти́ти вічну Єва́нгелію ме́шканцям землі, і кожному людові, і племені, і язи́ку, і наро́дові. (aiōnios g166)
| اَنَنْتَرَمْ آکاشَمَدھْیینوڈِّییَمانو پَرَ ایکو دُوتو مَیا درِشْٹَح سو نَنْتَکالِییَں سُسَںوادَں دھارَیَتِ سَ چَ سُسَںوادَح سَرْوَّجاتِییانْ سَرْوَّوَںشِییانْ سَرْوَّبھاشاوادِنَح سَرْوَّدیشِییاںشْچَ پرِتھِوِینِواسِنَح پْرَتِ تینَ گھوشِتَوْیَح۔ (aiōnios g166) |
7 І він говорив гучним голосом: „Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створи́в небо, і землю, і море, і водні джере́ла!“
| سَ اُچَّیحسْوَرینیدَں گَدَتِ یُویَمِیشْوَرادْ بِبھِیتَ تَسْیَ سْتَوَں کُرُتَ چَ یَتَسْتَدِییَوِچارَسْیَ دَنْڈَ اُپاتِشْٹھَتْ تَسْمادْ آکاشَمَنْڈَلَسْیَ پرِتھِوْیاح سَمُدْرَسْیَ تویَپْرَسْرَوَنانانْچَ سْرَشْٹا یُشْمابھِح پْرَنَمْیَتاں۔ |
8 А інший, другий ангол леті́в слідо́м і казав: „Упав, упав Вавило́н, місто великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі наро́ди!“
| تَتْپَشْچادْ دْوِتِییَ ایکو دُوتَ اُپَسْتھایاوَدَتْ پَتِتا پَتِتا سا مَہابابِلْ یا سَرْوَّجاتِییانْ سْوَکِییَں وْیَبھِچارَرُوپَں کْرودھَمَدَمْ اَپایَیَتْ۔ |
9 А інший, третій а́нгол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: „Коли хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но на чолі́ своїм чи на руці своїй,
| تَتْپَشْچادْ ترِتِییو دُوتَ اُپَسْتھایوچَّیرَوَدَتْ، یَح کَشْچِتَ تَں شَشُں تَسْیَ پْرَتِمانْچَ پْرَنَمَتِ سْوَبھالے سْوَکَرے وا کَلَنْکَں گرِہْلاتِ چَ |
10 то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде му́чений в огні й сірці перед ангола́ми святими та перед А́гнцем.
| سو پِیشْوَرَسْیَ کْرودھَپاتْرے سْتھِتَمْ اَمِشْرِتَں مَدَتْ اَرْتھَتَ اِیشْوَرَسْیَ کْرودھَمَدَں پاسْیَتِ پَوِتْرَدُوتاناں میشَشاوَکَسْیَ چَ ساکْشادْ وَہْنِگَنْدھَکَیو رْیاتَناں لَپْسْیَتے چَ۔ |
11 А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки́. І не мають споко́ю день і ніч усі ті, хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но йме́ння його“. (aiōn g165)
| تیشاں یاتَنایا دھُومو نَنْتَکالَں یاوَدْ اُدْگَمِشْیَتِ یے چَ پَشُں تَسْیَ پْرَتِمانْچَ پُوجَیَنْتِ تَسْیَ نامْنو نْکَں وا گرِہْلَنْتِ تے دِوانِشَں کَنْچَنَ وِرامَں نَ پْراپْسْیَنْتِ۔ (aiōn g165) |
12 Тут терпеливість святих, що доде́ржують заповіді Божі та Ісусову віру!
| یے مانَوا اِیشْوَرَسْیاجْنا یِیشَو وِشْواسَنْچَ پالَیَنْتِ تیشاں پَوِتْرَلوکاناں سَہِشْنُتَیاتْرَ پْرَکاشِتَوْیَں۔ |
13 І почув я голос із неба, що до мене казав: „Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього ча́су вмирає в Господі! Так, каже Дух, — вони від праць своїх заспоко́яться, бо їхні діла йдуть за ними слідо́м“.
| اَپَرَں سْوَرْگاتْ مَیا سَہَ سَمْبھاشَمانَ ایکو رَوو مَیاشْراوِ تینوکْتَں تْوَں لِکھَ، اِدانِیمارَبھْیَ یے پْرَبھَو مْرِیَنْتے تے مرِتا دھَنْیا اِتِ؛ آتْما بھاشَتے سَتْیَں سْوَشْرَمیبھْیَسْتَے رْوِرامَح پْراپْتَوْیَح تیشاں کَرْمّانِ چَ تانْ اَنُگَچّھَنْتِ۔ |
14 І я глянув, — і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Лю́дського Сина. Він мав на Своїй голові золотого вінця́, а в руці Його гострий серп.
| تَدَنَنْتَرَں نِرِیکْشَمانینَ مَیا شْویتَوَرْنَ ایکو میگھو درِشْٹَسْتَنْمیگھارُوڈھو جَنو مانَوَپُتْراکرِتِرَسْتِ تَسْیَ شِرَسِ سُوَرْنَکِرِیٹَں کَرے چَ تِیکْشْنَں داتْرَں تِشْٹھَتِ۔ |
15 І інший ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до Того, Хто на хмарі сидів: „Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жни́во землі!“
| تَتَح پَرَمْ اَنْیَ ایکو دُوتو مَنْدِراتْ نِرْگَتْیوچَّیحسْوَرینَ تَں میگھارُوڈھَں سَمْبھاشْیاوَدَتْ تْوَیا داتْرَں پْرَسارْیَّ شَسْیَچّھیدَنَں کْرِیَتاں شَسْیَچّھیدَنَسْیَ سَمَیَ اُپَسْتھِتو یَتو میدِنْیاح شَسْیانِ پَرِپَکّانِ۔ |
16 I Той, Хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, — і земля була вижата.
| تَتَسْتینَ میگھارُوڈھینَ پرِتھِوْیاں داتْرَں پْرَسارْیَّ پرِتھِوْیاح شَسْیَچّھیدَنَں کرِتَں۔ |
17 І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, — і він мав гострого серпа.
| اَنَنْتَرَمْ اَپَرَ ایکو دُوتَح سْوَرْگَسْتھَمَنْدِراتْ نِرْگَتَح سو پِ تِیکْشْنَں داتْرَں دھارَیَتِ۔ |
18 І інший ангол, що мав вла́ду над огнем, вийшов від же́ртівника. І він гучним голосом кли́кнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: „Пошли свого гострого серпа, і позбирай гро́на зе́мної виноградини, бо гро́на її вже доспіли“.
| اَپَرَمْ اَنْیَ ایکو دُوتو ویدِتو نِرْگَتَح سَ وَہْنیرَدھِپَتِح سَ اُچَّیحسْوَرینَ تَں تِیکْشْنَداتْرَدھارِنَں سَمْبھاشْیاوَدَتْ تْوَیا سْوَں تِیکْشْنَں داتْرَں پْرَسارْیَّ میدِنْیا دْراکْشاگُچّھَچّھیدَنَں کْرِیَتاں یَتَسْتَتْپھَلانِ پَرِنَتانِ۔ |
19 І ангол кинув додо́лу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чави́ло Божого гніву.
| تَتَح سَ دُوتَح پرِتھِوْیاں سْوَداتْرَں پْرَسارْیَّ پرِتھِوْیا دْراکْشاپھَلَچّھیدَنَمْ اَکَروتْ تَتْپھَلانِ چیشْوَرَسْیَ کْرودھَسْوَرُوپَسْیَ مَہاکُنْڈَسْیَ مَدھْیَں نِرَکْشِپَتْ۔ |
20 І пото́вчене було чави́ло за містом, і потекла кров із чави́ла аж до кі́нських вузде́чок, на тисячу шістсот стадій.
| تَتْکُنْڈَسْتھَپھَلانِ چَ بَہِ رْمَرْدِّتانِ تَتَح کُنْڈَمَدھْیاتْ نِرْگَتَں رَکْتَں کْروشَشَتَپَرْیَّنْتَمْ اَشْواناں کھَلِینانْ یاوَدْ وْیاپْنوتْ۔ |
