Об'явлення 10

1 І бачив я іншого поту́жного Ангола, що сходив із неба. Був одя́гнений в хмару, і над його головою весе́лка була, а обличчя його — немов сонце, а ноги його — як стовпи́ огняні́,

Arubi moi dusra maha sorgodoth ke sorgo pora ahi thaka dikhise. Tai badal pora bondh kori kene thakise, aru tai laga matha uporte dhanush thakise. Tai laga chehera suryo nisena aru Tai laga theng khan jui juli thaka khamba nisena thakise.

2 і мав у руці своїй книжку розго́рнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву — на землю,

Tai ekta huru kitab dhori thakise, aru etu tai laga hathte khuli se. Tai laga dyna theng samundar te rakhise aru tai laga baya theng matite rakhise.

3 і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговори́ли сім гро́мів голосами своїми.

Titia Tai bagh pora hala kora nisena dangor awaj pora hala korise. Jitia tai hala korise, sat-ta bhijili nijor laga awaj te kotha kobole shuru hoise.

4 А як заговорили сім гро́мів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: „Запечатай оте, що сім гро́мів казали, і того не пиши!“

Jitia sat-ta bhijili kotha koise, aru moi likhi bole thakise, kintu moi sorgo pora ekta awaj hunise aru koise, “Sat-ta bhijili pora ki koise etu lukai kene rakhibi. Etu kitab te nilikhibi.”

5 А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба прави́цю свою

Aru moi kuntu sorgodoth samundar aru prithibi te khara hoi thaka dikhise tai laga dyna hath to sorgo phale uthaise.

6 та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, — що вже ча́су не бу́де, (aiōn g165)

Aru Tai kun hodai aru hodai nimite jinda ase Tai laga naam kosom khaise, aru kun he etu sob aru ta te thaka sob saman bonaise, etu prithibi aru sob saman khan, aru samundar te ki ase, “Aru etiya olop bhi deri nahobo. (aiōn g165)

7 а дня голосу сьомого Ангола, коли він засу́рмить, доверши́ться Божа таємни́ця, як Він благовісти́в був Своїм рабам пророкам.

Kintu sat-ta sorgodoth laga awaj dinte, jitia Tai laga bhigul bajabo taiyar hobo, titia Isor laga asurit kaam to purah hoi jabo, kineka Tai laga noukar bhabobadi khan ke etu bhal kotha koi disele.”

8 І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: „Піди, та візьми розго́рнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі“.

Titia kun to awaj moike sorgo pora kotha korise aru moike koise: “Jabi, sorgodoth kun samundar aru matite khara kori ase Tai laga hath pora etu kitab to lo bhi.”

9 І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: „Візьми, і з'їж її! І гі́ркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед“.

Titia moi sorgodoth logote jai kene moike etu kitab to dibole nimite koise. Tai moike koise, “Lo bhi aru khai lobi. Etu pora tumi laga peth to tita koribo, kintu tumi laga mukh mou pani nisena mitha kori dibo.”

10 І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була́ вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гі́ркість зробила в моїм животі...

Titia moi sorgodoth laga hath pora etu kitab to loi kene khai loise. Aru moi laga mukh to mou pani nisena mitha hoi jaise, kintu moi jitia etu khaise, moi laga peth tita hoi jaise.

11 І сказали мені: „Ти мусиш зно́ву пророкувати про наро́ди, і поган, і язи́ки, і про багато царів“.

Titia kunba pora moike koise, “Tumi aru bisi manu ke etu bhabobani kobi, desh khan ke, alag bhasa kowa manu khan ke, aru raja khan ke.”