Об'явлення 10
1 І бачив я іншого поту́жного Ангола, що сходив із неба. Був одя́гнений в хмару, і над його головою весе́лка була, а обличчя його — немов сонце, а ноги його — як стовпи́ огняні́,
And I saw another mighty angel, that descended from heaven, clothed with a cloud; and a cloud-bow was over his head, and his face was like the sun, and his feet like pillars of fire.
2 і мав у руці своїй книжку розго́рнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву — на землю,
And he had in his hand an open little book: and he placed his right foot upon the sea, and his left upon the land:
3 і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговори́ли сім гро́мів голосами своїми.
and he cried with a loud voice, as a lion roareth: and when he had cried, the seven thunders uttered their voices.
4 А як заговорили сім гро́мів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: „Запечатай оте, що сім гро́мів казали, і того не пиши!“
And when the seven thunders had spoken, I was about to write. And I heard a voice from heaven, saying: Seal up the things which the seven thunders have uttered, and write them not.
5 А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба прави́цю свою
And the angel whom I saw standing upon the sea and the land, raised his right hand to heaven,
6 та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, — що вже ча́су не бу́де, (aiōn g165)
and swore, by him who liveth for ever and ever, who created heaven and the things in it, and the earth and the things in it, and the sea and the things in it, that the time should be no longer; (aiōn g165)
7 а дня голосу сьомого Ангола, коли він засу́рмить, доверши́ться Божа таємни́ця, як Він благовісти́в був Своїм рабам пророкам.
but, in the days of the voice of the seventh angel, when he shall sound, and the mystery of God shall be consummated; as he announced to his servants the prophets.
8 І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: „Піди, та візьми розго́рнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі“.
And the voice which I heard from heaven, spoke to me again, and said: Go, take the little open book in the hand of the angel that standeth on the sea and on the land.
9 І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: „Візьми, і з'їж її! І гі́ркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед“.
And I went to the angel, telling him to give me the little book. And he said to me, Take, and eat it: and it will make thy bowels bitter, but in thy mouth it will be sweet as honey.
10 І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була́ вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гі́ркість зробила в моїм животі...
And I took the little book from the hand of the angel, and ate it: and it was in my mouth sweet like honey: and when I had eaten it, my bowels were bitter.
11 І сказали мені: „Ти мусиш зно́ву пророкувати про наро́ди, і поган, і язи́ки, і про багато царів“.
And be said to me, Thou must again prophesy upon many nations, and peoples, and princes, and kings.
