Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

Kommer, låter oss glädjas Herranom, och fröjdas för vår salighets tröst.

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Låt oss med tack komma inför hans ansigte, och fröjdas för honom med Psalmer.

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

Ty Herren är en stor Gud, och en stor Konung öfver alla gudar.

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

Ty i hans hand är hvad som jorden bär, och bergshöjderna äro också hans.

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

Ty hans är hafvet, och hans händer hafva det torra beredt.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

Kommer, låter oss tillbedja, och knäböja, och nederfalla för Herranom, den oss gjort hafver.

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

Ty han är vår Gud, och vi hans fosterfolk, och hans händers får.

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

I dag om I hans röst hören, så förstocker icke edor hjerta, såsom i Meriba skedde, såsom i Massa i öknene;

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

Der edre fäder försökte mig, förnummo och sågo min verk;

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Att jag i fyratio år mödo hade med detta folk, och sade: Det är sådant folk, att deras hjerta alltid vill den orätta vägen, och de mina vägar icke lära vilja;

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

Så att jag svor i mine vrede: De skola icke komma till mina rolighet.