Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

Dejte, prepevajmo Gospodu, ukajmo skali blaginje naše!

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Pojdimo pred obličje njegovo sè zahvaljevanjem, s psalmi mu ukajmo.

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

Ker Bog mogočni velik je Gospod, in velik kralj nad vse bogove.

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

V roki njegovi so najglobočji sledovi zemlje, v njegovi oblasti so gorâ moči.

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

Njegovo je sámo morje, ker on ga je naredil, in súha zemlja, katero so ustvarile roke njegove.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

Pridite, priklonimo se in padimo na tla; pripognimo kolena pred Gospodom, kateri nas je naredil.

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

Ker on je Bog naš, mi pa ljudstvo paše njegove, in čeda vodbe njegove; danes če slišite glas njegov,

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

"Ne okamenite srca svojega, kakor v prepiru, kakor o dnevi izkušnjave v puščavi.

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

Ko so me izkušali očetje vaši: izkusili so me in spoznali delo moje.

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Štirideset let sem imel preglavico s tistim rodom govoreč: Ljudstvo so srca tavajočega, in potov mojih ne poznajo.

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

Njim sem prisegel v jezi svoji, da ne vnidejo v pókoj moj."