Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

さあ、われらは主にむかって歌い、われらの救の岩にむかって喜ばしい声をあげよう。

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

われらは感謝をもって、み前に行き、主にむかい、さんびの歌をもって、喜ばしい声をあげよう。

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

主は大いなる神、すべての神にまさって大いなる王だからである。

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

地の深い所は主のみ手にあり、山々の頂もまた主のものである。

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

海は主のもの、主はこれを造られた。またそのみ手はかわいた地を造られた。

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

さあ、われらは拝み、ひれ伏し、われらの造り主、主のみ前にひざまずこう。

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

主はわれらの神であり、われらはその牧の民、そのみ手の羊である。どうか、あなたがたは、きょう、そのみ声を聞くように。

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

あなたがたは、メリバにいた時のように、また荒野のマッサにいた日のように、心をかたくなにしてはならない。

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

あの時、あなたがたの先祖たちはわたしのわざを見たにもかかわらず、わたしを試み、わたしをためした。

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

わたしは四十年の間、その代をきらって言った、「彼らは心の誤っている民であって、わたしの道を知らない」と。

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

それゆえ、わたしは憤って、彼らはわが安息に入ることができないと誓った。