Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

Jőjjetek el, örvendezzünk az Úrnak; vígadozzunk a mi szabadításunk kősziklájának!

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Menjünk elébe hálaadással; vígadozzunk néki zengedezésekkel.

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

Mert nagy Isten az Úr, és nagy király minden istenen felül.

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

A kinek kezében vannak a földnek mélységei, és a hegyeknek magasságai is az övéi.

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

A kié a tenger, és ő alkotta is azt, és a szárazföldet is az ő kezei formálták.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

Jőjjetek, hajoljunk meg, boruljunk le; essünk térdre az Úr előtt, a mi alkotónk előtt!

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

Mert ő a mi Istenünk, mi pedig az ő legelőjének népei és az ő kezének juhai vagyunk; vajha ma hallanátok az ő szavát.

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

Ne keményítsétek meg a ti szíveteket, mint Meribáhnál, mint Maszszáh napján a pusztában:

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

A hol megkisértettek engem a ti atyáitok; próbára tettek engem, jóllehet látták az én cselekedetemet.

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Negyven esztendeig bosszankodtam e nemzetségen, és mondám: Tévelygő szívű nép ők, és nem tudják ők az én útamat!

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

A kiknek megesküdtem haragomban: Nem mennek be az én nyugalmam helyére.