Псалми 95

1 Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

Venez, chantons à l'Éternel; jetons des cris de joie au rocher de notre salut.

2 хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

Présentons-nous à lui avec des louanges; offrons-lui nos joyeux cantiques.

3 бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

Car l'Éternel est un Dieu grand, il est un grand roi au-dessus de tous les dieux.

4 що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

C'est en sa main que sont les abîmes de la terre; à lui sont les sommets des montagnes.

5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

A lui appartient la mer, car il l'a faite, et ses mains ont formé la terre.

6 Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

Venez, prosternons-nous, inclinons-nous; fléchissons les genoux devant l'Éternel qui nous a faits.

7 Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

Car il est notre Dieu, nous sommes le peuple qu'il fait paître et les brebis qu'il conduit.

8 „не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

Aujourd'hui, si vous entendez sa voix, n'endurcissez pas votre cœur comme à Mériba (Querelle), comme au jour de Massa (Tentation), dans le désert,

9 коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

Où vos pères m'ont tenté et m'ont éprouvé, où ils ont aussi vu mes œuvres.

10 Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

Pendant quarante ans j'eus cette génération en dégoût, et je dis: C'est un peuple dont le cœur s'égare; ils n'ont point connu mes voies.

11 тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“

Aussi je l'ai juré dans ma colère: S'ils entrent dans mon repos!