Псалми 94
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
Oh Gospod Bog, ki mu pripada maščevanje, oh Bog, ki mu pripada maščevanje, pokaži se.
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
Dvigni se, ti sodnik zemlje; povrni nagrado ponosnim.
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
Gospod, doklej bodo zlobni, doklej bodo zlobni slavili zmago?
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
Kako dolgo bodo izgovarjali in govorili trde stvari in se bahali vsi delavci krivičnosti?
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
Tvoje ljudstvo razbijajo na koščke, oh Gospod in prizadevajo tvojo dediščino.
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
Ubijajo vdovo in tujca in morijo osirotele.
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
Vendar pravijo: » Gospod nas ne bo videl niti Bog Jakobov tega ne bo upošteval.«
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Razumite, vi brutalni izmed ljudstva, in vi bedaki, kdaj boste modri?
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
Kdor je zasadil uho, da ne bi slišal? Kdor je oblikoval oko, da ne bi videl?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
Kdor kaznuje pogane, da ne bi grajal? Kdor uči človeka spoznanja, da ne bi vedel?
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
Gospod pozna človekove misli, da so le-te ničevost.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Blagoslovljen je človek, ki ga karaš, oh Gospod in ga učiš iz svoje postave,
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
da mu lahko daš počitek od dni nadloge, dokler ni izkopana jama za zlobnega.
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
Kajti Gospod ne bo zavrgel svojega ljudstva niti ne bo zapustil svoje dediščine.
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
Toda sodba se bo vrnila k pravičnosti in vsi iskreni v srcu ji bodo sledili.
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Kdo se bo zame dvignil zoper hudodelce? Ali kdo bo zame vstal zoper delavce krivičnosti?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
Če Gospod ne bi bil moja pomoč, bi moja duša skoraj prebivala v tišini.
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
Ko sem rekel: »Moje stopalo zdrsuje, me je podpiralo tvoje usmiljenje, oh Gospod.
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
V množici mojih misli znotraj mene tvoje tolažbe razveseljujejo mojo dušo.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Mar bo prestol krivičnosti, ki z uzakonitvijo snuje vragolijo, imel družbo s teboj?
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
Skupaj se zbirajo zoper dušo pravičnega in obsojajo nedolžno kri.
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
Toda Gospod je moja obramba in moj Bog je skala mojega zatočišča.
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Nadnje bo privedel njihovo lastno krivičnost in odsekal jih bo v njihovi lastni zlobnosti; da, Gospod, naš Bog, jih bo odsekal.
