Псалми 94
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
Доамне, Думнезеул рэзбунэрилор, Ту, Думнезеул рэзбунэрилор, аратэ-Те!
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
Скоалэ-Те, Жудекэторул пэмынтулуй, ши рэсплэтеште челор мындри дупэ фаптеле лор!
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
Пынэ кынд вор бируи чей рэй, Доамне, пынэ кынд вор бируи чей рэй?
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
Ей цин кувынтэрь путерниче, ворбеск ку труфие ши тоць чей че фак рэул се фэлеск.
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
Ей здробеск пе попорул Тэу, Доамне, ши асупреск моштениря Та.
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
Ынжунгие пе вэдувэ ши пе стрэин, учид пе орфань
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
ши зик: „Ну веде Домнул ши Думнезеул луй Иаков ну я аминте!”
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Тотушь ынвэцаци-вэ минте, оамень фэрэ минте! Кынд вэ вець ынцелепци, небунилор?
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
Чел че а сэдит урекя с-ар путя сэ н-аудэ? Чел че а ынтокмит окюл с-ар путя сэ ну вадэ?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
Чел че педепсеште нямуриле с-ар путя сэ ну педепсяскэ, Ел, каре а дат омулуй причепере?
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
Домнул куноаште гындуриле омулуй: штие кэ сунт дешарте.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Фериче де омул пе каре-л педепсешть Ту, Доамне, ши пе каре-л ынвець дин Леӂя Та,
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
ка сэ-л лиништешть ын зилеле ненорочирий, пынэ се ва сэпа гроапа челуй рэу!
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
Кэч Домнул ну ласэ пе попорул Сэу ши ну-Шь пэрэсеште моштениря.
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
Чи се ва фаче одатэ жудеката дупэ дрептате ши тоць чей ку инима куратэ о вор гэси бунэ.
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Чине мэ ва ажута ымпотрива челор рэй? Чине мэ ва сприжини ымпотрива челор че фак рэул?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
Де н-ар фи Домнул ажуторул меу, кыт де курынд ар фи суфлетул меу ын тэчеря морций!
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
Орь де кыте орь зик: „Ми се клатинэ пичорул”, бунэтатя Та, Доамне, мэ сприжинэ тотдяуна.
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
Кынд гындурь негре се фрэмынтэ ку грэмада ынэунтрул меу, мынгыериле Тале ымь ынвиорязэ суфлетул.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Те вор пуне чей рэй сэ шезь пе скаунул лор де домние, ей, каре прегэтеск ненорочиря ла адэпостул леӂий?
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
Ей се стрынг ымпотрива веций челуй неприхэнит ши осындеск сынӂе невиноват.
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
Дар Домнул есте турнул меу де скэпаре, Думнезеул меу есте стынка мя де адэпост.
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Ел ва фаче сэ кадэ асупра лор нелеӂюиря, Ел ый ва нимичи прин рэутатя лор; Домнул Думнезеул ностру ый ва нимичи.
