< Псалми 94 >
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
Ó Senhor Deus, a quem a vingança pertence, ó Deus, a quem a vingança pertence, mostra-te resplandecente.
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
Exalta-te, tu, que és juiz da terra: dá a paga aos soberbos.
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
Até quando os impios, Senhor, até quando os impios saltarão de prazer?
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
Até quando proferirão, e fallarão coisas duras, e se gloriarão todos os que obram a iniquidade?
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
Reduzem a pedaços o teu povo, e affligem a tua herança.
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
Matam a viuva e o estrangeiro, e ao orphão tiram a vida.
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
Comtudo dizem: O Senhor não o verá; nem para isso attenderá o Deus de Jacob.
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Attendei, ó brutaes d'entre o povo; e vós, loucos, quando sereis sabios?
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
Aquelle que fez o ouvido não ouvirá? e o que formou o olho não verá?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
Aquelle que argúe as gentes não castigará? e o que ensina ao homem o conhecimento não saberá?
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
O Senhor conhece os pensamentos do homem, que são vaidade.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Bemaventurado é o homem aquem tu castigas, ó Senhor, e a quem ensinas a tua lei;
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
Para lhe dares descanço dos dias maus, até que se abra a cova para o impio.
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
Pois o Senhor não rejeitará o seu povo, nem desamparará a sua herança.
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
Mas o juizo voltará á rectidão, e seguil-o-hão todos os rectos do coração.
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Quem será por mim contra os malfeitores? quem se porá por mim contra os que obram a iniquidade?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
Se o Senhor não tivera ido em meu auxilio, a minha alma quasi que teria ficado no silencio.
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
Quando eu disse: O meu pé vacilla; a tua benignidade, Senhor, me susteve.
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
Na multidão dos meus pensamentos dentro de mim, as tuas consolações recrearam a minha alma.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Porventura o throno d'iniquidade te acompanha, o qual forja o mal por uma lei?
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
Elles se ajuntam contra a alma do justo, e condemnam o sangue innocente.
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
Mas o Senhor é a minha defeza; e o meu Deus é a rocha do meu refugio.
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
E trará sobre elles a sua propria iniquidade; e os destruirá na sua propria malicia: o Senhor nosso Deus os destruirá.