Псалми 94
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
Kungs, Dievs, Tu atriebējs, ak Tu stiprais Dievs, Tu atriebējs, parādies!
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
Celies, Tu pasaules soģi, atmaksā tiem lepniem pēc viņu nopelna.
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
Cik ilgi tiem bezdievīgiem, Kungs, cik ilgi tiem bezdievīgiem būs priecāties?
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
Pārplūstot tie runā pārgalvīgi, un visi ļaundarītāji greznojās.
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
Ak, Kungs, tie samin Tavus ļaudis un nospiež Tavu īpašumu,
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
Atraitnes un svešiniekus tie nokauj un nomaitā bāriņus,
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
Un saka: Tas Kungs to neredz, un Jēkaba Dievs to nemana.
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Ņemiet vērā, jūs bezprātīgie starp tiem ļaudīm, un jūs ģeķi, kad jūs paliksiet gudri?
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
Kas ausi ir dēstījis, vai tas nedzirdēs? Kas aci darījis, vai tas neredzēs?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
Kas tautas pārmāca, vai tas nesodīs? Tas, kas cilvēkiem māca atzīšanu,
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
Tas Kungs zin cilvēku domas, ka tās ir nelietīgas.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Svētīgs tas vīrs, ko Tu, Kungs, pārmāci, un kam Tu māci Savu bauslību,
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
To mierināt bēdu dienās, tiekams bezdievīgam bedri raks.
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
Jo Tas Kungs neatstums Savus ļaudis un nepametīs Savu mantas tiesu.
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
Jo pie taisnības jāgriežas tiesai, un tam piekritīs visi sirdsskaidrie.
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Kas mani aizstāv pret netaisniem? Un kas man stāv klāt pret ļaundarītājiem?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
Ja Tas Kungs nebūtu mans palīgs, tad gan mana dvēsele drīz gulētu klusumā.
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
Kad es jau sacītu: kāja man slīd, tad Tava žēlastība, ak Kungs, mani tur.
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
Kad man daudz sirdēstu, tad Tava iepriecināšana ielīksmo manu dvēseli.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Vai Tu biedrs būtu tam posta krēslam, kas blēdību izperē taisnības vietā? -
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
Tie sapulcējās pret taisnā dvēseli un pazudina nenoziedzīgas asinis.
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
Bet Tas Kungs ir mans patvērums, un mans Dievs mana pils, kur glābjos.
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Un Viņš tiem atmaksās viņu noziegumu un tos izdeldēs viņu blēdībā. Tas Kungs, mūsu Dievs, tos izdeldēs.
