Псалми 94
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
Megtorlásnak Istene, Örökkévaló, megtorlásnak Istene, jelenj meg!
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
Emelkedjél, birája a földnek, hárítsd vissza tettüket a gőgösökre.
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
Meddig fognak a gonoszok, oh Orökkévaló, meddig fognak a gonoszok újjongani?
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
Bugyogtatnak, beszélnek daczosat, kérkednek mind a jogtalanságot cselekvők.
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
Népedet, Örökkévaló, zúzzák, és birtokodat sanyargatják;
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
özvegyet és jövevényt ölnek és árvákat gyilkolnak.
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
S azt mondták Nem látja Jáh s nem ügyel rá Jákób Istene.
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Ügyeljetek, ti oktalanok a nép közt, s ti balgák, mikor tértek észre?
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
Vajon a ki fület plántál, nem hall-e, avagy a ki szemet alkot, nem 1át-e?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
Vajon a ki nemzeteket fenyít, nem büntet-e, ő, ki az embert tudásra tanítja?
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
Az Örökkévaló tudja az ember gondolatait, hogy hiábavalóság azok.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Boldog a férfi, kit megfenyítsz, Jáh, és tanodra taníted;
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
hogy nyugtot adj neki bajnak napjaitól, míg megásatik a gonosznak a verem.
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
Mert nem veti el népét az Örökkévaló, s birtokát nem hagyja el.
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
Mert igazsághoz tér vissza az ítélet, és utána mennek mind az egyenesszívüek.
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Ki támad mellém a gonosztevők ellen, ki áll oda mellém a jogtalanságot cselekvők ellen?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
Hogyha nem volna az Örökkévaló segítségül nekem, kevés híján sír csendjében lakott volna a lelkem.
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
Ha azt mondtam: megingott a lábam – szereteted, oh Örökkévaló támogat engem.
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
Mikor sok a tépelődés én bennem, a te vigasztalásaid vidámítják föl lelkemet.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Vajon társul-e veled a veszedelmek trónja, az a ki bajt alkot a törvény ellenére?
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
Összecsődülnek az igaznak lelke ellen, s az ártatlan vért kárhoztatják.
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
De nekem az Örökkévaló mentsvárul lett, és Istenem menedékem sziklájává;
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
s visszahárította rájuk gazságukat s rosszaságukban megsemmisíti őket, megsemmisíti őket az Örökkévaló, a mi Istenünk.
