Псалми 94
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
The Lord is a God of vengeance! God of vengeance, shine out!
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
Stand up, judge of the earth, and pay back those who are proud what they deserve.
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
How long, Lord? How long will the wicked celebrate in triumph?
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
How long will you let them pour out their arrogant words? How long will these evil people go on boasting?
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
Lord, they crush your people; they oppress those you call your own.
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
They kill widows and foreigners; they murder orphans.
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
They say, “The Lord can't see what we're doing. Israel's God doesn't pay any attention to us.”
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Take another look, you stupid people! Fools—when will you ever get the point?
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
Do you think the creator of the ear can't hear? Do you think the maker of the eye can't see?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
Do you think that the one who punishes nations won't punish you too? Do you think that the one who teaches human beings knowledge doesn't know anything?
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
The Lord knows the thoughts of human beings—he knows they are pointless.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Those you discipline are happy, Lord; those you teach from your Law.
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
You give them peace in days of trouble, until a pit is dug to trap the wicked.
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
For the Lord will not give up on his people; he will not abandon his own.
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
Justice will once again be based on what is right; those who are sincere will support it.
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Who came to my defense against the wicked; who stood up for me against those who do evil?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
If the Lord hadn't helped me, I would have soon gone down into the silence of the grave.
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
I shouted out, “My foot's slipping!” and your trustworthy love, Lord, kept me from falling.
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
When my mind was full of worries, you comforted me and encouraged me.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Can unjust judges really be on your side, Lord, when their corrupt use of the law causes misery?
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
They work together to destroy good people; they condemn those who are innocent to death.
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
But the Lord protects me like a fortress; my God is the rock that keeps me safe.
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
He will turn the wickedness of evil people back upon them; he will destroy them because of their sins; the Lord our God will destroy them.
