Псалми 94
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
A Psalm of David for the fourth [day] of the week. The Lord is a God of vengeance; the God of vengeance has declared himself.
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
Be thou exalted, thou that judgest the earth: render a reward to the proud.
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
How long shall sinners, O Lord, how long shall sinners boast?
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
They will utter and speak unrighteousness; all the workers of iniquity will speak [so].
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
They have afflicted thy people, O Lord, and hurt thine heritage.
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
They have slain the widow and fatherless, and murdered the stranger.
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
And they said, The Lord shall not see, neither shall the God of Jacob understand.
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Understand now, ye simple among the people; and ye fools, at length be wise.
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
He that planted the ear, does he not hear? or he that formed the eye, does not he perceive?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
He that chastises the heathen, shall not he punish, [even] he that teaches man knowledge?
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
The Lord knows the thoughts of men, that they are vain.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Blessed is the man whomsoever thou shalt chasten, O Lord, and shalt teach him out of thy law;
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
to give him rest from evil days, until a pit be digged for the sinful one.
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
For the Lord will not cast off his people, neither will he forsake his inheritance;
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
until righteousness return to judgment, and all the upright in heart shall follow it. (Pause)
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Who will rise up for me against the transgressors? or who will stand up with me against the workers of iniquity?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
If the Lord had not helped me, my soul had almost sojourned in Hades.
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
If I said, My foot has been moved;
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
thy mercy, O Lord, helped me. O Lord, according to the multitude of my griefs within my heart, thy consolation have soothed my soul.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Shall the throne of iniquity have fellowship with thee, which frames mischief by an ordinance?
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
They will hunt for the soul of the righteous, and condemn innocent blood.
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
But the Lord was my refuge; and my God the helper of my hope.
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
And he will recompense to them their iniquity and their wickedness: the Lord our God shall utterly destroy them.
