< Псалми 94 >

1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
HERRE, du Hævnens Gud, du Hævnens Gud, træd frem i Glans;
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
staa op, du Jordens Dommer, øv Gengæld mod de hovmodige!
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
Hvor længe skal gudløse, HERRE, hvor længe skal gudløse juble?
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
De fører tøjlesløs Tale, hver Udaadsmand ter sig som Herre;
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
de underkuer, o HERRE, dit Folk og undertrykker din Arvelod;
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
de myrder Enke og fremmed, faderløse slaar de ihjel;
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
de siger: »HERREN kan ikke se, Jakobs Gud kan intet mærke!«
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Forstaa dog, I Taaber blandt Folket! Naar bliver I kloge, I Daarer?
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
Skulde han, som plantede Øret, ej høre, han, som dannede Øjet, ej se?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
Skulde Folkenes Tugtemester ej revse, han som lærer Mennesket indsigt?
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
HERREN kender Menneskets Tanker, thi de er kun Tomhed.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Salig den Mand, du tugter, HERRE, og vejleder ved din Lov
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
for at give ham Ro for onde Dage, indtil der graves en Grav til den gudløse;
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
thi HERREN bortstøder ikke sit Folk og svigter ikke sin Arvelod.
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
Den retfærdige kommer igen til sin Ret, en Fremtid har hver oprigtig af Hjertet.
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Hvo staar mig bi mod Ugerningsmænd? hvo hjælper mig mod Udaadsmænd?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
Var HERREN ikke min Hjælp, snart hviled min Sjæl i det stille.
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
Naar jeg tænkte: »Nu vakler min Fod«, støtted din Naade mig, HERRE;
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
da mit Hjerte var fuldt af ængstede Tanker, husvaled din Trøst min Sjæl.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Staar du i Pagt med Fordærvelsens Domstol, der skaber Uret i Lovens Navn?
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
Jager de end den retfærdiges Liv og dømmer uskyldigt Blod,
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
HERREN er dog mit Bjærgested, min Gud er min Tilflugtsklippe;
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
han vender deres Uret imod dem selv, udsletter dem for deres Ondskab; dem udsletter HERREN vor Gud.

< Псалми 94 >