Псалми 94
1 Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
Bože silný pomst, Hospodine, Bože silný pomst, zastkvěj se.
2 піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
Zdvihni se, ó soudce vší země, a dej odplatu pyšným.
3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
Až dokud bezbožní, Hospodine, až dokud bezbožní budou plésati,
4 Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
Žváti a hrdě mluviti, honosíce se, všickni činitelé nepravosti?
5 Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
Lid tvůj, Hospodine, potírati a dědictví tvé bědovati?
6 Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
Vdovy a příchozí mordovati, a sirotky hubiti,
7 та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
Říkajíce: Nehledíť na to Hospodin, aniž tomu rozumí Bůh Jákobův?
8 Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
Rozumějte, ó vy hovadní v lidu, a vy blázni, kdy srozumíte?
9 Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
Zdali ten, jenž učinil ucho, neslyší? A kterýž stvořil oko, zdali nespatří?
10 Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
Zdali ten, jenž tresce národy, nebude kárati, kterýž učí lidi umění?
11 Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
Hospodinť zná myšlení lidská, že jsou pouhá marnost.
12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
Blahoslavený jest ten muž, kteréhož ty cvičíš, Hospodine, a z zákona svého jej vyučuješ.
13 щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
Abys mu způsobil pokoj před časy zlými, až by za tím vykopána byla bezbožníku jáma.
14 бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
Neboť neopustí Hospodin lidu svého, a dědictví svého nezanechá,
15 бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
Ale až k spravedlnosti navrátí se soud, a za ním všickni upřímého srdce.
16 Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Kdož by se byl o mne zasadil proti zlostníkům? Kdo by se byl za mne postavil proti těm, jenž páší nepravost?
17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
Kdyby mi Hospodin nebyl ku pomoci, tudíž by se byla octla duše má v mlčení.
18 Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
Již jsem byl řekl: Klesla noha má, ale milosrdenství tvé, ó Hospodine, zdrželo mne.
19 Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
Ve množství přemyšlování mých u vnitřnosti mé, tvá potěšování obveselovala duši mou.
20 Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
Zdaliž se k tobě přitovaryší stolice převráceností těch, jenž vynášejí nátisk mimo spravedlnost,
21 Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
Jenž se shlukují proti duši spravedlivého, a krev nevinnou odsuzují?
22 І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
Ale Hospodin jest mým hradem vysokým, a Bůh můj skalou útočiště mého.
23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Onť obrátí na ně nepravost jejich, a zlostí jejich zahladí je, zahladí je Hospodin Bůh náš.
