Псалми 92
1 Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній,
En Psalm till att sjunga på Sabbathsdagen. Det är en kostelig ting att tacka Herranom, och lofsjunga dino Namne, du Aldrahögste;
2 вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою —
Om morgonen förkunna dina nåde. och om aftonen dina sanning;
3 на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,
På tio stränger, och psaltare; med spelande på harpo.
4 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю!
Ty, Herre, du låter mig gladeligen sjunga om dine verk, och jag berömmer dina händers verk.
5 Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої,
Herre, huru äro dine verk så store! dine tankar äro så svåra djupe.
6 — нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́!
En galen tror det intet, och en dåre aktar sådant intet.
7 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, —
De ogudaktige grönskas såsom gräs, och de ogerningsmän blomstras alle; tilldess de förderfvade varda till evig tid.
8 а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
Men du, Herre, äst den Högste, och blifver evinnerliga.
9 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники!
Ty si, dine fiender, Herre, si, dine fiender skola förgås, och alle ogerningsmän måste förströdde varda.
10 І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою.
Men mitt horn skall upphöjdt varda, såsom ens enhörnings, och jag varda smord med färska oljo.
11 І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші!
Och mitt öga skall lust se på mina fiendar, och mitt öra skall lust höra på de arga, som sig emot mig sätta.
12 Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, —
Den rättfärdige skall grönskas, såsom ett palmträ; han skall växa, såsom ett cedreträ på Libanon.
13 посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога,
De der planterade äro uti Herrans hus, de skola i vår Guds gårdom grönskas.
14 іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі,
Och om de än gamle varda, skola de likväl blomstras, fruktsamme och färske vara;
15 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
Att de förkunna skola, att Herren så from är; min tröst, och intet orätt är i honom.
