Псалми 92
1 Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній,
Virsi, sapatinpäivä-laulu. Hyvä on Herraa kiittää ja veisata kiitosta sinun nimellesi, sinä Korkein,
2 вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою —
aamulla julistaa sinun armoasi ja yön tullen sinun totuuttasi
3 на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,
kymmenkielisillä soittimilla ja harpuilla, kannelta soittaen.
4 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю!
Sillä sinä ilahutat minua, Herra, töilläsi; minä riemuitsen sinun kättesi teoista.
5 Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої,
Kuinka suuret ovat sinun tekosi, Herra! Sinun ajatuksesi ovat ylen syvät.
6 — нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́!
Järjetön mies ei tätä ymmärrä, eikä sitä älyä tomppeli.
7 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, —
Kun jumalattomat rehottavat niinkuin ruoho ja väärintekijät kaikki kukoistavat, on se heidän ikuiseksi häviöksensä.
8 а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
Mutta sinä, Herra, olet korkea iankaikkisesti.
9 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники!
Sillä katso, sinun vihollisesi, Herra, katso, sinun vihollisesi hukkuvat, kaikki väärintekijät joutuvat hajallensa.
10 І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою.
Mutta minun sarveni sinä kohotat kuin villihärän sarvet; minut voidellaan tuoreella öljyllä.
11 І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші!
Ja iloiten minun silmäni katsovat vainoojiani, minun korvani kuulevat noista pahoista, jotka ovat nousseet minua vastaan.
12 Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, —
Vanhurskas viheriöitsee kuin palmupuu, hän kasvaa kuin Libanonin setri.
13 посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога,
He ovat istutetut Herran huoneeseen, he viheriöitsevät meidän Jumalamme kartanoissa.
14 іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі,
Vielä vanhuudessaan he tekevät hedelmää, ovat mehevät ja vihannat
15 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
ja julistavat, että Herra on vanhurskas, hän, minun kallioni, ja ettei hänessä vääryyttä ole.
