Псалми 92
1 Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній,
Žalm a píseň, ke dni sobotnímu. Dobré jest oslavovati Hospodina, a žalmy zpívati jménu tvému, ó Nejvyšší,
2 вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою —
Zvěstovati každé jitro milosrdenství tvé, a pravdu tvou každé noci,
3 на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,
Při nástroji o desíti strunách, při loutně, a při harfě s písničkou.
4 бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю!
Nebo jsi mne rozveselil, Hospodine, skutky svými, o skutcích rukou tvých zpívati budu.
5 Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої,
Jak velicí jsou skutkové tvoji, Hospodine! Velmi hluboká jsou myšlení tvá.
6 — нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́!
Èlověk hovadný nezná toho, aniž blázen rozumí tomu,
7 Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, —
Že vyrostají bezbožní jako bylina, a kvetou všickni činitelé nepravosti, aby vyhlazeni byli na věky.
8 а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
Ty pak, ó Nejvyšší, že na věky jsi Hospodin.
9 Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники!
Nebo aj, nepřátelé tvoji, Hospodine, nebo aj, nepřátelé tvoji zahynou; rozptýleni budou všickni činitelé nepravosti.
10 І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою.
Můj pak roh vyzdvihneš jako jednorožcův, pokropen budu olejem novým.
11 І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші!
I podívá se oko mé na ty, jenž mne špehují, a o těch nešlechetnících, jenž proti mně povstávají, ušima svýma uslyším.
12 Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, —
Spravedlivý jako palma kvésti bude, a jako cedr na Libánu rozloží se.
13 посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога,
Štípení v domě Hospodinově v síňcích Boha našeho kvésti budou.
14 іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі,
Ještě i v šedinách ovoce ponesou, spanilí a zelení budou,
15 щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
Aby to zvěstováno bylo, že přímý jest Hospodin, skála má, a že nepravosti žádné při něm není.
