Псалми 91
1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
Ten, który mieszka w ochronie Najwyższego, i w cieniu Wszechmocnego przebywać będzie;
2 той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
Rzecze Panu: Nadzieja moja i zamek mój, Bóg mój, w nim nadzieję mieć będę.
3 Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
Onci zaiste wybawi cię z sidła łowczego, i z powietrza najjadowitszego.
4 Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
Pierzem swem okryje cię, a pod skrzydłami jego bezpiecznym będziesz; prawda jego tarczą i puklerzem.
5 Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
Nie ulękniesz się strachu nocnego, ani strzały latającej we dnie;
6 ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
Ani zarazy morowej, która przechodzi w ciemności, ani powietrza morowego, które zatraca w południe.
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
Padnie po boku twym tysiąc, a dziesięć tysięcy po prawej stronie twojej; ale się do ciebie nie przybliży.
8 Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
Tylko to oczyma twemi obaczysz, a nagrodę niepobożnych oglądasz.
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
Ponieważeś ty Pana, który jest nadzieją moją, i Najwyższego, za przybytek swój położył:
10 Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
Nie spotka cię nic złego, ani jaka plaga przybliży się do namiotu twego.
11 бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
Albowiem Aniołom swoim przykazał o tobie, aby cię strzegli na wszystkich drogach twoich.
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
Na rękach nosić cię będą, byś snać nie obraził o kamień nogi twojej.
13 На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
Po lwie, i po bazyliszku deptać będziesz, lwię i smoka podepczesz.
14 „Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
Iż się we mnie, mówi Pan, rozkochał, wyrwę go, i wywyższę go, przeto, iż poznał imię moje.
15 як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
Będzie mię wzywał, a wysłucham go; Ja z nim będę w utrapieniu, wyrwę go, i uwielbię go.
16 і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
Długością dni nasycę go, i okażę mu zbawienie moje.
