Псалми 91
1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
Den som sit i gøymsla hjå den Høgste, den som bur i skuggen hjå den Allmegtige,
2 той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
han segjer til Herren: «Mi livd og mi borg, min Gud som eg set mi lit til.»
3 Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
For han frelser deg frå snara til fuglefangaren, frå tynande sott.
4 Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
Med sine fjører løyner han deg, og under hans vengjer finn du livd; skjold og vern er hans truskap.
5 Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
Du skal ikkje ræddast for skræmsl um natti, for pil som flyg um dagen,
6 ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
for pest som fer fram i myrker, for sott som tyner um middagen.
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
Um tusund fell attmed sida di, og ti tusund attmed di høgre hand, so skal det ikkje nå til deg.
8 Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
Du skal berre skoda det med augo dine, og sjå korleis dei ugudlege fær si løn.
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
«For du, Herre, er mi livd, » segjer du. Den Høgste hev du gjort til din bustad.
10 Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
Inkje vondt skal timast deg, og ingi plåga skal koma nær til ditt tjeld.
11 бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
For han skal bjoda sine englar um deg, at dei skal vara deg på alle dine vegar.
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
Dei skal bera deg på hender, so du ikkje skal støyta foten din på nokon stein.
13 На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
På løva og eiterorm skal du treda, du skal trakka ned ungløvor og drakar.
14 „Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
«Av di han heng fast ved meg, vil eg fria honom ut; eg vil frelsa honom, av di han kjenner mitt namn.
15 як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
Han skal kalla på meg, og eg skal svara honom, eg er med honom i naud, eg vil fria honom ut og føra honom til æra.
16 і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
Med eit langt liv vil eg metta honom og lata honom sjå mi frelsa.»
