Псалми 91
1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
Kas sēž tā Visuaugstākā patvērumā un mīt tā Visuvarenā ēnā,
2 той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
Tas saka uz To Kungu: mana cerība un mana stipra pils, mans Dievs, uz ko es paļaujos.
3 Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
Jo Viņš tevi glābj no mednieka valgiem, no kaitīgā mēra.
4 Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
Viņš tevi sedz Saviem spārniem, un apakš Viņa spārniem tu esi glābts; Viņa patiesība ir par apsegu un par priekšturamām bruņām,
5 Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
Ka tev nav ko bīties no nakts baidekļiem, no bultām, kas dienā skraida,
6 ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
No mēra, kas tumsā lien, no sērgas, kas dienas vidū samaitā.
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
Jebšu tūkstoši krīt tev sānis, un desmit tūkstoši pie tavas labās rokas, taču tevi neaizņems.
8 Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
Tiešām, ar savām acīm tu uzlūkosi un redzēsi, kā bezdievīgiem top atmaksāts.
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
Tu, Kungs, esi mans patvērums! To Visuaugstāko tu esi licis par savu stiprumu.
10 Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
Ļaunums tev neuzies, un pie tava dzīvokļa mokas nepiestāsies.
11 бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
Jo Viņš Saviem eņģeļiem par tevi pavēlēs, tevi pasargāt uz visiem taviem ceļiem.
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
Tie tevi uz rokām nesīs, ka tu savu kāju pie akmens nepiedauzīsi.
13 На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
Pār lauvām un odzēm tu kāpsi un samīsi jaunos lauvas un pūķus.
14 „Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
„Viņš tveras pie Manis, un Es viņu izglābšu; Es viņu paaugstināšu, jo viņš pazīst Manu vārdu.
15 як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
Viņš Mani piesauc, un Es viņu paklausīšu. Es viņam klāt esmu bēdās, Es viņu gribu izraut un viņu pagodināt.
16 і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
Ar ilgu dzīvošanu Es viņu gribu paēdināt un viņam parādīt Savu pestīšanu“.
