Псалми 91
1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
Assis dans l'asile du Très-haut, on repose à l'ombre du Tout-puissant.
2 той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
Je dis à l'Éternel: O mon refuge et mon fort, ô mon Dieu en qui je me confie!
3 Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
Oui, Il te dégage des rets de l'oiseleur, de la peste meurtrière;
4 Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
Il te couvre de ses plumes, et sous ses ailes tu trouves un abri; sa vérité est un bouclier et un rempart.
5 Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
Tu n'as pas à redouter l'épouvante de la nuit, ni la flèche qui vole durant le jour,
6 ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
ni la peste qui s'avance dans les ténèbres, ni la contagion qui sévit au milieu du jour.
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
Que mille hommes tombent à ton côté, et des myriades à ta droite, tu es hors des atteintes.
8 Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
De tes yeux seulement tu en es spectateur, et tu assistes à la rétribution des impies.
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
C'est, ô Éternel, que tu es mon refuge; tu t'es choisi le Très-baut pour appui.
10 Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
Le malheur n'arrive point jusqu'à toi, et la plaie n'approche point ta tente.
11 бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
Car Il donne pour toi l'ordre à ses anges de te garder en toutes tes voies.
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
Ils te porteront sur leurs bras, de peur que ton pied ne heurte contre la pierre,
13 На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
Tu marcheras sur le lion et la vipère, tu fouleras le lionceau et le dragon.
14 „Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
« Puisqu'il s'attache à moi, je veux le sauver, le mettre en lieu sûr, puisqu'il connaît mon nom,
15 як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
Il m'invoque, et je l'exauce; je suis près de lui dans la détresse, je le délivrerai et je le glorifierai.
16 і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
De longs jours je le rassasierai, et je lui ferai voir mon secours. »
