< Псалми 91 >
1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
Den, der sidder i den Højestes Skjul og dvæler i den Almægtiges Skygge,
2 той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
siger til HERREN: Min Tilflugt, min Klippeborg, min Gud, paa hvem jeg stoler.
3 Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
Thi han frier dig fra Fuglefængerens Snare, fra ødelæggende Pest;
4 Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
han dækker dig med sine Fjedre, under hans Vinger finder du Ly, hans Trofasthed er Skjold og Værge.
5 Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
Du frygter ej Nattens Rædsler, ej Pilen, der flyver om Dagen,
6 ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
ej Pesten, der sniger i Mørke, ej Middagens hærgende Sot.
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
Falder end tusinde ved din Side, ti Tusinde ved din højre Haand, til dig naar det ikke hen;
8 Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
du ser det kun med dit Øje, er kun Tilskuer ved de gudløses Straf;
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
(thi du, HERRE, er min Tilflugt) den Højeste tog du til Bolig.
10 Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
Der times dig intet ondt, dit Telt kommer Plage ej nær;
11 бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
thi han byder sine Engle at vogte dig paa alle dine Veje;
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
de skal bære dig paa deres Hænder, at du ikke skal støde din Fod paa nogen Sten;
13 На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
du skal træde paa Slanger og Øgler, trampe paa Løver og Drager.
14 „Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
»Da han klynger sig til mig, frier jeg ham ud, jeg bjærger ham, thi han kender mit Navn;
15 як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
kalder han paa mig, svarer jeg ham, i Trængsel er jeg hos ham, jeg frier ham og giver ham Ære;
16 і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
med et langt Liv mætter jeg ham og lader ham skue min Frelse!«