Псалми 91
1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
Ten, kdož v skrýši Nejvyššího přebývá, v stínu Všemohoucího odpočívati bude.
2 той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
Dím Hospodinu: Útočiště mé a hrad můj, Bůh můj, v němž naději skládati budu.
3 Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
Onť zajisté vysvobodí tě z osídla lovce, a od nejjedovatějšího nakažení morního.
4 Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
Brky svými přikryje tě, a pod křídly jeho bezpečen budeš; místo štítu a pavézy budeš míti pravdu jeho.
5 Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
Nebudeš se báti přístrachu nočního, ani střely létající ve dne.
6 ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
Ani nakažení morního, vlekoucího se v mrákotě, ani povětří morního, v polední čas hubícího.
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
Padne jich po boku tvém tisíc, a deset tisíců po pravici tvé, ale k tobě se to nepřiblíží.
8 Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
Očima toliko svýma to spatříš, a odplatě bezbožných se podíváš.
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
Poněvadž jsi Hospodina, kterýž útočiště mé jest, a Nejvyššího za svůj příbytek položil,
10 Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
Nepřihodí se tobě nic zlého, aniž se přiblíží jaká rána k stánku tvému.
11 бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
Nebo andělům svým přikázal o tobě, aby tě ostříhali na všech cestách tvých.
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
Na rukou ponesou tě, abys neurazil o kámen nohy své.
13 На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
Po lvu a bazališku choditi budeš, a pošlapáš lvíče i draka.
14 „Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
Poněvadž mne, dí Bůh, zamiloval, vysvobodím jej, a vyvýším; nebo poznal jméno mé.
15 як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
Vzývati mne bude, a vyslyším jej; já s ním budu v ssoužení, vytrhnu a oslavím jej.
16 і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
Dlouhostí dnů jej nasytím, a ukáži jemu spasení své.
