Псалми 90
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Uma Oração de Moisés, o homem de Deus. Senhor, você tem sido nossa morada por todas as gerações.
2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Antes do nascimento das montanhas, antes de você ter formado a terra e o mundo, mesmo de eterno a eterno, você é Deus.
3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
Você transforma o homem em destruição, dizendo, “Voltem, seus filhos de homens”.
4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
Há mil anos à sua vista são como ontem, quando já passou, como um relógio durante a noite.
5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
Você os varre enquanto eles dormem. Pela manhã, brotam como grama nova.
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
Pela manhã, ele brota e brota. À noite, está murcha e seca.
7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
Pois somos consumidos em sua raiva. Estamos perturbados com sua fúria.
8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
Você colocou nossas iniqüidades diante de você, nossos pecados secretos, à luz de sua presença.
9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
Pois todos os nossos dias já passaram na sua ira. Acabamos com nossos anos como um suspiro.
10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
Os dias de nossos anos são setenta, ou mesmo em razão da força de oitenta anos; no entanto, seu orgulho não é mais que trabalho e tristeza, pois ele passa rapidamente, e nós voamos para longe.
11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Quem conhece o poder de sua raiva, sua ira de acordo com o medo que é devido a você?
12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
Portanto, ensina-nos a contar nossos dias, para que possamos ganhar um coração de sabedoria.
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Relent, Yahweh! Por quanto tempo? Tenha compaixão de seus servos!
14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Satisfaça-nos pela manhã com sua amorosa gentileza, que possamos nos regozijar e estar felizes todos os nossos dias.
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Deixe-nos felizes por tantos dias quanto você nos afligiu, por tantos anos quantos os que temos visto o mal.
16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
Let seu trabalho aparece aos seus criados, sua glória para seus filhos.
17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
Que o favor do Senhor nosso Deus esteja sobre nós. Estabelecer o trabalho de nossas mãos para nós. Sim, estabelecer o trabalho de nossas mãos.
