Псалми 90
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Prière de Moïse, homme de Dieu. Seigneur, tu as été pour nous une retraite d'âge en âge.
2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Avant que les montagnes fussent nées et que tu eusses formé la terre et le monde, d'éternité en éternité, tu es Dieu.
3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
Tu fais retourner l'homme à la poussière; et tu dis: Fils des hommes, retournez!
4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
Car mille ans à tes yeux sont comme le jour d'hier quand il est passé, et comme une veille dans la nuit.
5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
Tu les emportes, semblables à un songe; ils sont au matin comme une herbe qui passe;
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
Elle fleurit le matin et elle se fane; le soir on la coupe et elle sèche.
7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
Car nous sommes consumés par ta colère, et nous sommes troublés par ton courroux.
8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
Tu as mis devant toi nos iniquités, et devant la clarté de ta face nos fautes cachées.
9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
Car tous nos jours s'en vont par ta colère; nous consumons nos années comme une pensée.
10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
Les jours de nos années reviennent à soixante-dix ans et pour les plus vigoureux, à quatre-vingts ans; et le plus beau de ces jours n'est que peine et tourment; car il s'en va bientôt, et nous nous envolons.
11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Qui connaît la force de ton courroux et ton indignation, selon la crainte qui t'est due?
12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
Enseigne-nous à compter nos jours, tellement que nous puissions avoir un cœur sage.
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Reviens, Éternel, jusques à quand? Aie compassion de tes serviteurs!
14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Dès le matin, rassasie-nous de ta bonté, afin que nous nous réjouissions et que nous soyons joyeux tout le long de nos jours.
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Réjouis-nous au prix des jours où tu nous as affligés et des années où nous avons vu des maux.
16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
Que ton œuvre se montre à tes serviteurs, et ta gloire sur leurs enfants!
17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
Et que la bienveillance de l'Éternel notre Dieu soit sur nous! Affermis pour nous l'œuvre de nos mains; oui, affermis l'œuvre de nos mains.
