Псалми 90
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Une prière de Moïse, l'homme de Dieu. Seigneur, tu es notre demeure depuis toutes les générations.
2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Avant que les montagnes ne soient nées, avant que tu aies formé la terre et le monde, même d'éternité en éternité, tu es Dieu.
3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
Vous tournez l'homme vers la destruction, en disant, « Revenez, enfants des hommes. »
4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
Car mille ans sont à tes yeux comme hier, quand il est passé, comme une veille dans la nuit.
5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
Vous les balayez pendant qu'ils dorment. Au matin, ils poussent comme de l'herbe nouvelle.
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
Le matin, il germe et pousse. Le soir, il est flétri et sec.
7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
Car nous sommes consumés par ta colère. Nous sommes troublés par ta colère.
8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
Tu as mis nos iniquités devant toi, nos péchés secrets dans la lumière de ta présence.
9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
Car tous nos jours se sont écoulés dans ta colère. Nous mettons fin à nos années en soupirant.
10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
Les jours de nos années sont de soixante-dix, ou même en raison de la force de quatre-vingts ans; mais leur fierté n'est que travail et peine, car il passe vite, et nous nous envolons.
11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Qui connaît la puissance de ta colère, ta colère selon la crainte qui t'est due?
12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
Apprenez-nous donc à compter nos jours, afin que nous puissions acquérir un cœur de sagesse.
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Calme-toi, Yahvé! Combien de temps? Ayez de la compassion pour vos serviteurs!
14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Satisfais-nous dès le matin par ta bonté, afin que nous puissions nous réjouir et être heureux tous les jours.
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Rends-nous heureux pendant autant de jours que tu nous as affligés, pendant autant d'années que nous avons vu le mal.
16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
Que ton travail apparaisse à tes serviteurs, ta gloire à leurs enfants.
17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
Que la faveur du Seigneur notre Dieu soit sur nous. Établissez pour nous le travail de nos mains. Oui, établir le travail de nos mains.
