< Псалми 90 >

1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
A Prayer of Moses, the man of God. Lord, a habitation Thou — Thou hast been, To us — in generation and generation,
2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Before mountains were brought forth, And Thou dost form the earth and the world, Even from age unto age Thou [art] God.
3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
Thou turnest man unto a bruised thing, And sayest, Turn back, ye sons of men.
4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
For a thousand years in Thine eyes [are] as yesterday, For it passeth on, yea, a watch by night.
5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
Thou hast inundated them, they are asleep, In the morning as grass he changeth.
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
In the morning it flourisheth, and hath changed, At evening it is cut down, and hath withered.
7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
For we were consumed in Thine anger, And in Thy fury we have been troubled.
8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
Thou hast set our iniquities before Thee, Our hidden things at the light of Thy face,
9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
For all our days pined away in Thy wrath, We consumed our years as a (meditation)
10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
Days of our years, in them [are] seventy years, And if, by reason of might, eighty years, Yet [is] their enlargement labour and vanity, For it hath been cut off hastily, and we fly away.
11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Who knoweth the power of Thine anger? And according to Thy fear — Thy wrath?
12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
To number our days aright let [us] know, And we bring the heart to wisdom.
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Turn back, O Jehovah, till when? And repent concerning Thy servants.
14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Satisfy us at morn [with] Thy kindness, And we sing and rejoice all our days.
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Cause us to rejoice according to the days Wherein Thou hast afflicted us, The years we have seen evil.
16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
Let Thy work appear unto Thy servants, And Thine honour on their sons.
17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
And let the pleasantness of Jehovah our God be upon us, And the work of our hands establish on us, Yea, the work of our hands establish it!

< Псалми 90 >