Псалми 90
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
A prayer of Moses the man of God. Lord, you have been our refuge throughout all generations.
2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Before the mountains were formed, or you formed the earth and the world, from everlasting to everlasting, you are God.
3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
You return man to dust, and you say, “Return, you descendants of mankind.”
4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
For a thousand years in your sight are as yesterday when it is past, and as a watch in the night.
5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
You sweep them away as with a flood and they sleep; in the morning they are like the grass that sprouts up.
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
In the morning it blooms and grows up; in the evening it withers and dries up.
7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
Truly, we are consumed in your anger, and in your wrath we are terrified.
8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
You have set our iniquities before you, our hidden sins in the light of your presence.
9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
Our life passes away under your wrath; our years quickly pass like a sigh.
10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
Our years are seventy, or even eighty if we are healthy; but even our best years are marked by trouble and sorrow. Yes, they pass quickly, and we fly away.
11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Who knows the intensity of your anger, and your wrath that is equal to the fear of you?
12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
So teach us to consider our life so that we might live wisely.
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Turn back, Yahweh! How long will it be? Have pity on your servants.
14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Satisfy us in the morning with your covenant faithfulness so that we may rejoice and be glad all our days.
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Make us glad in proportion to the days you afflicted us and to the years we have experienced trouble.
16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
Let your servants see your work, and let our children see your majesty.
17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
May the favor of the Lord our God be ours; prosper the work of our hands; indeed, prosper the work of our hands.
