Псалми 90
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
A prayer of Moses the man of God. Lord, You have been our dwelling place through all generations.
2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Before the mountains were born or You brought forth the earth and the world, from everlasting to everlasting You are God.
3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
You return man to dust, saying, “Return, O sons of mortals.”
4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
For in Your sight a thousand years are but a day that passes, or a watch of the night.
5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
You whisk them away in their sleep; they are like the new grass of the morning—
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
in the morning it springs up new, but by evening it fades and withers.
7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
For we are consumed by Your anger and terrified by Your wrath.
8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
You have set our iniquities before You, our secret sins in the light of Your presence.
9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
For all our days decline in Your fury; we finish our years with a sigh.
10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
The length of our days is seventy years— or eighty if we are strong— yet their pride is but labor and sorrow, for they quickly pass, and we fly away.
11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Who knows the power of Your anger? Your wrath matches the fear You are due.
12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
So teach us to number our days, that we may present a heart of wisdom.
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Return, O LORD! How long will it be? Have compassion on Your servants.
14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Satisfy us in the morning with Your loving devotion, that we may sing for joy and be glad all our days.
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Make us glad for as many days as You have afflicted us, for as many years as we have seen evil.
16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
May Your work be shown to Your servants, and Your splendor to their children.
17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
May the favor of the Lord our God rest upon us; establish for us the work of our hands— yes, establish the work of our hands!
