Псалми 90
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Molitva. Mojsija, sluge Božjega. Jahve, ti nam bijaše okrilje od koljena do koljena.
2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Prije nego se rodiše bregovi, prije nego postade kopno i krug zemaljski, od vijeka do vijeka, Bože, ti jesi!
3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
Smrtnike u prah vraćaš i veliš: “Vratite se, sinovi ljudski!”
4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
Jer je tisuću godina u očima tvojim k'o jučerašnji dan koji je minuo i kao straža noćna.
5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
Razgoniš ih k'o jutarnji san, kao trava su što se zeleni:
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
jutrom cvate i sva se zeleni, a uvečer - već se suši i vene.
7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
Zaista, izjeda nas tvoja srdžba i zbunjuje ljutina tvoja.
8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
Naše si grijehe stavio pred svoje oči, naše potajne grijehe na svjetlost lica svojega.
9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
Jer svi naši dani prođoše u gnjevu tvojemu, kao uzdah dovršismo godine svoje.
10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
Zbroj naše dobi sedamdeset je godina, ako smo snažni, i osamdeset; a većina od njih muka je i ništavost: jer prolaze brzo i mi letimo odavle.
11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Tko će mjeriti žestinu gnjeva tvojega, tko proniknuti srdžbu tvoju?
12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
Nauči nas dane naše brojiti, da steknemo mudro srce.
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Vrati se k nama, Jahve! TÓa dokle ćeš? Milostiv budi slugama svojim!
14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Jutrom nas nasiti smilovanjem svojim, da kličemo i da se veselimo u sve dane!
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Obraduj nas za dane kad si nas šibao, za ljeta kad smo stradali!
16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
Neka se na slugama tvojim pokaže djelo tvoje i tvoja slava na djeci njihovoj!
17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
Dobrota Jahve, Boga našega, nek' bude nad nama daj da nam uspije djelo naših ruku, djelo ruku naših nek' uspije.
