Псалми 90
1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
Allah adamı Musanın duası. Ey Xudavənd, bütün nəsillərdən bəri Bizə pənah yeri olmusan.
2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
Dağlara təvəllüd verməmişdən əvvəl, Kainatı, dünyanı doğmazdan əvvəl Əzəldən axıradək Allah Sənsən.
3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
İnsanları torpağa çevirirsən, Deyirsən: «Qoy bəşər övladları toza dönsün».
4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
Sənin gözündə min il ötən bir günə, Bir gecə növbəsinə bənzər.
5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
İnsanları silirsən, çəkilirlər, Elə bil ki yuxudurlar. Sanki sübh çağı yerdə bitən otdurlar,
6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
Səhər boy atar, çiçək açar, Axşamsa solar, quruyar.
7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
Qəzəbindən məhv oluruq, Hiddətindən vəlvələyə düşürük.
8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
Hüzurunda təqsirlərimizi üzə çıxarmısan, Gizli günahlarımıza üzünün işığını salmısan.
9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
Ömür-günümüz Sənin qəzəbin altında keçir, İllərimiz bir nəfəs tək tükənir.
10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
Yetmiş il ömür sürərik, Sağlam olsaq, səksənə yetişərik. Ən yaxşı çağımız belə, zəhmətlə, kədərlə keçir, Ömrümüz tez bitir, uçub-gedir.
11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
Axı qəzəbinin gücünü kim dərk edə bilər? Hirsinin vahiməsini kim duya bilər?
12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
Bizə öyrət nə qədər ömrümüz var, Qoy qəlbimiz hikmətli olsun.
13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
Əl çək, ya Rəbb! Nə vaxtadək qəzəbindən dönməyəcəksən? Sən qullarına rəhm et.
14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
Səhər-səhər bizə doyunca məhəbbət göstər, Qoy ömrümüz boyu sevinib fərəhlənək.
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
Bizi zülmə saldığın günlər qədər, Bəlaya düşdüyümüz illər qədər sevindir.
16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
Əməllərin qullarına, Əzəmətin övladlarına görünsün.
17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
Ey Xudavənd Allahımız, bizimlə xoş rəftar et, Əllərimizin zəhmətini uğurlu et, Bəli, bizim əllərimizin zəhmətini uğurlu et.
