< Псалми 9 >
1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
Te alabaré, oh Señor, con todo mi corazón; contaré todas las maravillas de tus obras.
2 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
Me alegraré y deleitaré; haré una canción de alabanza a tu nombre, oh Altísimo.
3 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
Cuando mis enemigos se vuelvan atrás, cayeron y murieron delante de ti.
4 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
Porque diste aprobación a mi derecho y a mi causa; estás sentado en tu trono juzgando con justicia.
5 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
¡Tú has reprendido a las naciones, has enviado destrucción a los pecadores, has puesto fin a su nombre para siempre!
6 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
Los impíos han muerto; Has entregado sus ciudades a la destrucción; el recuerdo de ellas pereció con ellos.
7 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
Pero el Señor es Rey para siempre; él ha preparado su trono para el juicio.
8 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
Y él será el juez del mundo en justicia, dando sentencia justa a los pueblos.
9 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
El Señor será una torre alta para los oprimidos, un refugio en tiempos de angustia;
10 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
Y los que tienen conocimiento de tu nombre pondrán su fe en ti; porque tú, Señor, no desamparas a aquellos que te buscan.
11 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
Canten canciones de alabanza al Señor, que habita en Sión; anuncien entre los pueblos sus obras.
12 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
Porque él que demanda la sangre se acordó de ellos, los tiene en su memoria: se acuerda de los afligidos y no olvida el clamor de los afligidos.
13 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
Ten misericordia de mí, oh Jehová, y mira cómo me turbaron mis enemigos; sácame de las puertas de la muerte;
14 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
Para que yo cuente todas tus alabanzas en la casa de la hija de Sion; me alegraré por tu salvación.
15 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
Las naciones descendieron al hoyo que hicieron; en su red secreta quedan atrapados sus pies.
16 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
El Señor se dio a conocer por medio de su juicio; el malvado queda preso en la red que sus manos habían hecho. (Higaion, Selah)
17 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol )
Los pecadores y todas las naciones que no tienen memoria de Dios serán trasladados al reino de la muerte. (Sheol )
18 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
Porque los pobres no serán olvidados; las esperanzas de los necesitados no perecerán para siempre.
19 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
¡Levántate! Oh Señor; no consientas la altanería del hombre; sean juzgadas las naciones delante de ti.
20 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
¡Hazles temer, oh Señor, para que las naciones vean que son solo hombres! (Selah)