< Псалми 9 >
1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
В конец, о тайных сына, псалом Давиду. Исповемся Тебе, Господи, всем сердцем моим, повем вся чудеса Твоя.
2 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
Возвеселюся и возрадуюся о Тебе, пою имени Твоему, Вышний.
3 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
Внегда возвратитися врагу моему вспять, изнемогут и погибнут от лица Твоего.
4 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
Яко сотворил еси суд мой и прю мою: сел еси на престоле, судяй правду.
5 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
Запретил еси языком, и погибе нечестивый: имя его потребил еси в век и в век века.
6 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
Врагу оскудеша оружия в конец, и грады разрушил еси: погибе память его с шумом.
7 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
И Господь во век пребывает, уготова на суд престол Свой:
8 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
и Той судити имать вселенней в правду, судити имать людем в правоте.
9 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
И бысть Господь прибежище убогому, помощник во благовремениих, в скорбех.
10 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
И да уповают на Тя знающии имя Твое, яко не оставил еси взыскающих Тя, Господи.
11 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
Пойте Господеви, живущему в Сионе, возвестите во языцех начинания Его:
12 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
яко взыскаяй крови их помяну, не забы звания убогих.
13 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
Помилуй мя, Господи, виждь смирение мое от враг моих, возносяй мя от врат смертных:
14 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
яко да возвещу вся хвалы Твоя во вратех дщере Сиони: возрадуемся о спасении Твоем.
15 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
Углебоша языцы в пагубе, юже сотвориша: в сети сей, юже скрыша, увязе нога их.
16 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
Знаемь есть Господь судбы творяй: в делех руку своею увязе грешник.
17 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol )
Да возвратятся грешницы во ад, вси языцы забывающии Бога. (Sheol )
18 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
Яко не до конца забвен будет нищий, терпение убогих не погибнет до конца.
19 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
Воскресени, Господи, да не крепится человек, да судятся языцы пред Тобою.
20 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
Постави, Господи, законоположителя над ними, да разумеют языцы, яко человецы суть.