< Псалми 9 >
1 Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
Начальнику хора. По смерти Лабена. Псалом Давида. Буду славить Тебя, Господи, всем сердцем моим, возвещать все чудеса Твои.
2 Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
Буду радоваться и торжествовать о Тебе, петь имени Твоему, Всевышний.
3 Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
Когда враги мои обращены назад, то преткнутся и погибнут пред лицем Твоим,
4 Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
ибо Ты производил мой суд и мою тяжбу; Ты воссел на престоле, Судия праведный.
5 Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
Ты вознегодовал на народы, погубил нечестивого, имя их изгладил на веки и веки.
6 О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
У врага совсем не стало оружия, и города Ты разрушил; погибла память их с ними.
7 Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
Но Господь пребывает вовек; Он приготовил для суда престол Свой,
8 і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
и Он будет судить вселенную по правде, совершит суд над народами по правоте.
9 І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
И будет Господь прибежищем угнетенному, прибежищем во времена скорби;
10 І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
и будут уповать на Тебя знающие имя Твое, потому что Ты не оставляешь ищущих Тебя, Господи.
11 Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
Пойте Господу, живущему на Сионе, возвещайте между народами дела Его,
12 бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
ибо Он взыскивает за кровь; помнит их, не забывает вопля угнетенных.
13 Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
Помилуй меня, Господи; воззри на страдание мое от ненавидящих меня, - Ты, Который возносишь меня от врат смерти,
14 щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
чтобы я возвещал все хвалы Твои во вратах дщери Сионовой: буду радоваться о спасении Твоем.
15 Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
Обрушились народы в яму, которую выкопали; в сети, которую скрыли они, запуталась нога их.
16 Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
Познан был Господь по суду, который Он совершил; нечестивый уловлен делами рук своих.
17 Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol )
Да обратятся нечестивые в ад, - все народы, забывающие Бога. (Sheol )
18 бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
Ибо не навсегда забыт будет нищий, и надежда бедных не до конца погибнет.
19 Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
Восстань, Господи, да не преобладает человек, да судятся народы пред лицем Твоим.
20 Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
Наведи, Господи, страх на них; да знают народы, что человеки они.